Спецпроект

ЯНУКОВИЧ І КОМОРОВСЬКИЙ ВШАНУЮТЬ ЖЕРТВ ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ - ЗМІ

Президент Польщі Броніслав Коморовський 14 липня вшанує жертв Волинської трагедії в Луцьку.

Про це повідомляє "Ґазета виборча" з посиланням на джерела польської державної агенції ПАП у президентській канцелярії.

З інформації ПАП випливає, що польські чиновники очікують - у заходах у Луцьку також візьме участь президент України Віктор Янукович. Це питання має обговорюватися на завтрашній зустрічі  Януковича і Коморовського у резиденції президента Польщі.

14 липня в Луцьку відбудуться заходи з нагоди 70-річчя Волинської трагедії. Католицьку службу має правити львівський архієпископ Римо-католицької церкви Мєчислав Мокшицький.

Церемонія в Луцьку ушанує поляків, убитих українцями під час Волинської трагедії. Також планується вшанувати українців, які рятували поляків. Не повідомляється, чи будуть ушановані українці, вбиті поляками, і поляки, які рятували українців.

З інформації ПАП випливає, що під час завтрашньої зустрічі Коморовський із Януковичем будуть говорити про встановлення в Україні монументу жертвам Волинської трагедії, наголосили польські журналісти.

Перед цим, 11 липня Коморовський має вшанувати "польські жертви злочину ОУН-УПА 1943-45 років", відкривши пам'ятник у районі Жолібож у Варшаві.

Джерела ПАП також повідомляють, що Коморовський високо оцінив спільну декларацію УГКЦ і Римо-католицької церкви, підписану до 70-річчя Волинської трагедії.

Нагадаємо, у Сеймі (нижній палаті польського парламенту) тривають узгодження тексту резолюції з приводу 70-річчя Волинської трагедії. Планується, що вона буде названа "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Перед тим польські ЗМІ повідомили, що польський меморіал у Биківні відкрито без офіційних погоджень з українською владою, але за домовленістю на рівні президентів обох країн.

У вересні 2012 року президент Коморовський зазначив, що польській владі простіше домовитися з історичних питань з Януковичем, ніж із попередньою владою.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.