Більшість українських музеїв потребує ремонту й реставрації

Понад 80% українських музеїв потребують ремонту й реставрації, а переважна більшість музейних експонатів перебуває у непристосованих для їхнього зберігання приміщеннях.

Про це розповів Владислав Піоро, голова правління Українського центру розвитку музейної справи, повідомляє Zaxid.net.

"За даними 2007-2008 років, коли Міністерство культури України спільно з науково-дослідним реставраційним центром вивчали стан українських музеїв, у понад 80% приміщеннях виявили, що температурно-вологісний режим не відповідає нормативам, тобто не відповідає стандартам для збереження музейних цінностей. Ситуація не змінилась і до сьогодні, адже понад 80% музеїв потребують ремонту чи реставрації", – розповів Піоро.

За статистикою Національного дослідного реставраційного центру у музейних фондах України – 20 млн предметів.

"70% усіх пам’яток потребують реставрації і консервації, а термінового втручання – третина від цих 70%. Як відомо, стан музейних колекцій дуже сильно залежить від тих приміщень, де вони зберігаються. В Україні практично немає музею, який би перебував у спеціально побудованому для нього приміщенні, багато музеїв перебувають в історичних будинках, які є непристосованими для зберігання. Виняток становить хіба колишній музей Леніна, а теперішній "Український дім", – наголошує музеєзнавець.

За його словами, 2012 року Міністерство культури спільно з Інститутом стратегічних досліджень та Українським центром культурних досліджень проводили дослідження стану музеїв та історичних пам'яток України, однак ці дані ще  не опрацьовані.

Дивіться також: Музейна людина. Колективний портрет українців, які відвідують музеї

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.