Гітлер, Голокост та Ізраїль стали найсуперечливішими темами Вікіпедії

Оприлюднені найсуперечливіші теми на Вікіпедії. Науковці проаналізували зміни та правки, внесені до статей, щоби виявити, з приводу яких тем дописувачі енциклопедії найбільше сперечаються.

Наприклад, на англомовній версії сайту найбільше суперечок точиться навколо статей про екс-президента США Джорджа Буша та анархізм, повідомляє Кореспондент.

Дослідники виявили, що, крім локальних суперечливих тем, є такі, що викликають глобальні дебати, наприклад Ісус чи Бог.

Наступне заплановане дослідження має виявити, як висвітлення цих тем змінювалося в часі.

"Редакторські війни"

Учасники дослідження з Оксфорду та трьох інших інституцій проаналізували зміни сторінок та виявили так звані "редакторські війни", тобто ситуації, коли одні редактори майже повністю видаляли правки інших.

Дослідники вважають, що акцент на цьому аспекті допоміг ефективніше виявити найсуперечливіші теми, аніж просто аналіз статей, які найбільше змінювалися. Автори дослідження кажуть, що велика кількість оновлень сторінки може свідчити лише, що ця тема розвивається.

Натомість найсуперечливіші сторінки - це ті, де постійно прибираються і додаються слова чи речення.

Науковці проаналізували Вікіпедію 10 мовами, зокрема англійською, іспанською, арабською та чеською. За основу взяли дані за 2010 рік.

Найбільш суперечливими темами 10-ти мов були:

  • Ізраїль
  • Адольф Гітлер
  • Голокост
  • Бог

Крім того, часто виникали суперечки щодо Ісуса, пророка Мухаммеда та християнства.

Аналіз також виявив чимало регіональних суперечностей. Наприклад, у Франції найбільше дебатів точиться навколо постаті Сеголен Руаяль.

У майбутньому науковці хочуть проаналізувати новіші дані та створити мапу "редакторських воєн".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.