На Львівщині вшанують пам'ять вояків дивізії "Галичина"

21 липня на військовому кладовищі вояків дивізії "Галичина", що між селами Червоне – Ясенівці Золочівського району, відбудуться заходи з вшанування пам'яті українських вояків.

Зокрема, вшановуватимуть українців з Першої Української дивізії Української Національної Армії "Галичина", які воювали в складі німецьких військових формувань, українців, які загинули, воюючи в підрозділах радянської Червоної армії ,та військовиків інших національностей, повідомляє Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять".

Події, які розгортались в липні 1944 року під час радянсько-німецької війни на території Буського, Бродівського, Золочівського районів Львівської області, пізніше отримали назву "Бродівський Котел".

Відомо багато випадків, коли члени однієї родини волею обставин проливали кров в рядах ворогуючих армій. Яскравим прикладом на території Західної України був "Бродівський Котел", в якому у липні 1944 року під прапорами різних імперій полягли тисячі українців.

21 липня, в день вшанування пам`яті загиблих у "Бродівському Котлі" відбудуться такі заходи: 

11.00 – село Ясенів, гора Жбир Бродівського району. Покладання квітів. Молитва за загиблими. 

12.00 – село Підгірці Бродівського району. Покладання квітів до могил вояків дивізії "Галичина" та Червоної армії. Молитва за загиблими.

14.00 – село Червоне Золочівського р-ну. Військове кладовище. Перепоховання віднайдених товариством "Пам'ять" останків вояків "Галичини", Червоної армії, інших військових формувань. Покладання квітів. Молитва за загиблими.

14. 45 – освячення пам’ятного знаку, встановленого Товариством "Пам’ять" на місці останнього бою "Бродівського оточення".

15.00 – театралізоване військово-історичне дійство "Прорив з оточення". 

Історична реконструкція (відтворення) остатнього бою "Бродівського оточення", який відбувся 22 липня 1944 року між селами Червоне (Лядське) Ясенівці.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.