На Львівщині вшанують пам'ять вояків дивізії "Галичина"

21 липня на військовому кладовищі вояків дивізії "Галичина", що між селами Червоне – Ясенівці Золочівського району, відбудуться заходи з вшанування пам'яті українських вояків.

Зокрема, вшановуватимуть українців з Першої Української дивізії Української Національної Армії "Галичина", які воювали в складі німецьких військових формувань, українців, які загинули, воюючи в підрозділах радянської Червоної армії ,та військовиків інших національностей, повідомляє Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять".

Події, які розгортались в липні 1944 року під час радянсько-німецької війни на території Буського, Бродівського, Золочівського районів Львівської області, пізніше отримали назву "Бродівський Котел".

Відомо багато випадків, коли члени однієї родини волею обставин проливали кров в рядах ворогуючих армій. Яскравим прикладом на території Західної України був "Бродівський Котел", в якому у липні 1944 року під прапорами різних імперій полягли тисячі українців.

21 липня, в день вшанування пам`яті загиблих у "Бродівському Котлі" відбудуться такі заходи: 

11.00 – село Ясенів, гора Жбир Бродівського району. Покладання квітів. Молитва за загиблими. 

12.00 – село Підгірці Бродівського району. Покладання квітів до могил вояків дивізії "Галичина" та Червоної армії. Молитва за загиблими.

14.00 – село Червоне Золочівського р-ну. Військове кладовище. Перепоховання віднайдених товариством "Пам'ять" останків вояків "Галичини", Червоної армії, інших військових формувань. Покладання квітів. Молитва за загиблими.

14. 45 – освячення пам’ятного знаку, встановленого Товариством "Пам’ять" на місці останнього бою "Бродівського оточення".

15.00 – театралізоване військово-історичне дійство "Прорив з оточення". 

Історична реконструкція (відтворення) остатнього бою "Бродівського оточення", який відбувся 22 липня 1944 року між селами Червоне (Лядське) Ясенівці.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.