Скандальний німецький серіал про Другу світову покажуть на українському телебаченні
Телеканал "Мега" закупив і планує до показу у серпні німецький серіал "Наші матері, наші батьки".
Прем'єра фільму, створеного німецьким каналом ZDF, відбулася у березні у Німеччині, його переглянуло близько 21 мільйона глядачів, повідомляє dusia.telekritika.
Трьохсерійна кінострічка розповідає про важку долю п'ятьох німців - друзів, що пройшли через усі труднощі війни і втратили двох зі своєї компанії. Продюсер Ніко Хофманн сказав, що мета фільму - показати "інших" німців, якими вони були на початку війни, "наївних та морально бездоганних".
Російські та польські дипломати негативно сприйняли фільм. Польський посол у Берліні Єжі Марганський направив керівництву телекомпанії ZDF лист протесту, у якому вказав, що фільм викликав у нього обурення. "Поляки, які переглянули фільм, сприйняли образ нашої країни та партизанського спротиву, показаний у стрічці, як украй несправедливий та необ'єктивний", - написав посол.
А російський МЗС направив послу ФРН у Москві лист, у якому підкреслив неприйняття фільму більшістю російських глядачів, які його переглянули. У листі також ішлося про "неприпустимість спроб ставити на одну дошку здійснені на території СРСР масові звірства гітлерівських військ та окремі ексцеси з боку радянських військовослужбовців, які суворо каралися нашим керівництвом".
Генеральний директор телеканалу "Мега" Олексій Мустафін упевнений, що фільм показувати потрібно - щоб зрозуміти та усвідомити іншу точку зору на події Другої світової війни. За його словами, канал орієнтується на аудиторію, яка цікавиться історією, і ця аудиторія достатньо зріла, щоб надати їй матеріал для роздумів.
"Я гадаю, що Польське громадське телебачення вчинило вірно, показавши фільм, який має настільки неоднозначні оцінки, адже щось обговорювати чи обурюватись можна лише після того, як подивишся, - сказав Мустафін. - Зрештою, фільм демонструє не стільки реальні, документальні факти, скільки те, як бачать ті події сучасні німці. Без сумнівів, у фільмі є внутрішня спроба самовиправдання через позицію "інші - не кращі за нас". Я не дотримуюсь таких уявлень про те, що відбувалося під час Другої світової - але така точка зору варта того, щоб звернути на неї увагу".
