Заходи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору. Анонс

У 2013 році Україна та світ вшановуватимуть 80-і роковини Голодомору в Україні.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 32—33 років розпочав ряд пам’ятних заходів, повідомляє прес-центр Центру досліджень визвольного руху. 

Серед запланованих заходів:

  • Проведення 21 листопада Міжнародного форуму з участю відомих українських та світових науковців, громадських діячів, офіційних представників європейський країн та міжнародних організацій.
  • Під час форуму відбудеться презентація виставки "Злочини тоталітаризму", підготовленої Європейською платформою пам’яті та сумління.
  • За підтримки Громадського комітету в Україні відбудеться світова прем’єра опери "Червона земля. Голод" американського композитора українського походження Вірка Балея.
  • Міжнародна науково-документальна виставка про Голодомор буде продемонстрована у столицях зарубіжних країн.
  • Проведення конкурсу наукових робіт із дослідження тематики Голодомору та на найкращий художній твір, що найглибше передає трагізм геноциду.
  • Також до 80-х роковин Громадський комітет презентує нові видання на тему Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Бібліотеки України поповнять свої фонди комплектами нових книг.

У День пам’яті жертв Голодомору 23 листопада відбудуться Всеукраїнські скорботні заходи. Учасники Громадського комітету закликають усіх людей доброї волі, усіх, хто поділяє біль та скорботу українського народу, 23 листопада о 16-й годині запалити свічку пам’яті за душі тих, хто став жертвою Голодомору.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні створено у 2010 році.

До його складу увійшли знакові постаті в громадському, мистецькому та духовному житті, історики та представники академічних установ: Ольга Богомолець, Іван Вакарчук, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В’ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Євген Золотарьов, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Ігор Юхновський.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.