Заходи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору. Анонс

У 2013 році Україна та світ вшановуватимуть 80-і роковини Голодомору в Україні.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 32—33 років розпочав ряд пам’ятних заходів, повідомляє прес-центр Центру досліджень визвольного руху. 

Серед запланованих заходів:

  • Проведення 21 листопада Міжнародного форуму з участю відомих українських та світових науковців, громадських діячів, офіційних представників європейський країн та міжнародних організацій.
  • Під час форуму відбудеться презентація виставки "Злочини тоталітаризму", підготовленої Європейською платформою пам’яті та сумління.
  • За підтримки Громадського комітету в Україні відбудеться світова прем’єра опери "Червона земля. Голод" американського композитора українського походження Вірка Балея.
  • Міжнародна науково-документальна виставка про Голодомор буде продемонстрована у столицях зарубіжних країн.
  • Проведення конкурсу наукових робіт із дослідження тематики Голодомору та на найкращий художній твір, що найглибше передає трагізм геноциду.
  • Також до 80-х роковин Громадський комітет презентує нові видання на тему Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Бібліотеки України поповнять свої фонди комплектами нових книг.

У День пам’яті жертв Голодомору 23 листопада відбудуться Всеукраїнські скорботні заходи. Учасники Громадського комітету закликають усіх людей доброї волі, усіх, хто поділяє біль та скорботу українського народу, 23 листопада о 16-й годині запалити свічку пам’яті за душі тих, хто став жертвою Голодомору.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні створено у 2010 році.

До його складу увійшли знакові постаті в громадському, мистецькому та духовному житті, історики та представники академічних установ: Ольга Богомолець, Іван Вакарчук, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В’ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Євген Золотарьов, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Ігор Юхновський.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.