На Львівщині знайдено поховання вояків дивізії "Галичина", "Вермахту" та червоноармійців

Віднайдені місця поховань загиблих у роки Другої Світової війни вояків української дивізії "Галичина", радянської Червоної армії, німецького "Вермахту", та військові ідентифікатори, які допоможуть більше дізнатись про загиблих.

Місця санітарних захоронень на Львівщині під час польових пошукових досліджень виявило Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять". Про це повідомляє повідомляє прес-центр Товариства. 

Пошуки проводились у селах Зашків, Червоне, Скварява, Сасів Золочівського району Львівської області. Ця місцевість у роки Другої світової війни стала місцем жорстоких кровопролитних боїв між ворогуючими сторонами. 

Пошукова експедиція мала на меті дослідити раніше виявлені місця захоронень та ексгумувати людські останки, з метою подальшого їх перезахоронення на військові кладовища. 

Ексгумовано останки 19-ти осіб

Із санітарних поховальних ям вилучено (ексгумовано) останки дев’ятнадцяти осіб. За характером поховання та знайденими поруч фрагментами військових одностроїв та спорядження, залишки людських скелетів належать воякам різних воюючих сторін. Відповідно до висновків отриманих після дослідження супровідних речей, це вояки української дивізії "Галичина", радянської Червоної армії, німецького "Вермахту". 

Знайдено ідентифікатори, які допоможуть більше дізнатись про загиблих

Знайдено три ідентифікатори вояка української дивізії "Галичина", десять німецького "Вермахт". У двох вояків Червоної армії ідентифікатори відсутні. Ще на чотирьох людських рештках залишились фрагменти німецьких військових одностроїв та військового спорядження. Ідентифікатори відсутні.

Останки німецьких вояків буде перепоховано на військовому кладовищі у с. Потеличі Жовківського району.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.