На Львівщині знайдено поховання вояків дивізії "Галичина", "Вермахту" та червоноармійців

Віднайдені місця поховань загиблих у роки Другої Світової війни вояків української дивізії "Галичина", радянської Червоної армії, німецького "Вермахту", та військові ідентифікатори, які допоможуть більше дізнатись про загиблих.

Місця санітарних захоронень на Львівщині під час польових пошукових досліджень виявило Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять". Про це повідомляє повідомляє прес-центр Товариства. 

Пошуки проводились у селах Зашків, Червоне, Скварява, Сасів Золочівського району Львівської області. Ця місцевість у роки Другої світової війни стала місцем жорстоких кровопролитних боїв між ворогуючими сторонами. 

Пошукова експедиція мала на меті дослідити раніше виявлені місця захоронень та ексгумувати людські останки, з метою подальшого їх перезахоронення на військові кладовища. 

Ексгумовано останки 19-ти осіб

Із санітарних поховальних ям вилучено (ексгумовано) останки дев’ятнадцяти осіб. За характером поховання та знайденими поруч фрагментами військових одностроїв та спорядження, залишки людських скелетів належать воякам різних воюючих сторін. Відповідно до висновків отриманих після дослідження супровідних речей, це вояки української дивізії "Галичина", радянської Червоної армії, німецького "Вермахту". 

Знайдено ідентифікатори, які допоможуть більше дізнатись про загиблих

Знайдено три ідентифікатори вояка української дивізії "Галичина", десять німецького "Вермахт". У двох вояків Червоної армії ідентифікатори відсутні. Ще на чотирьох людських рештках залишились фрагменти німецьких військових одностроїв та військового спорядження. Ідентифікатори відсутні.

Останки німецьких вояків буде перепоховано на військовому кладовищі у с. Потеличі Жовківського району.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.