Французи створять "психологічний бар'єр" довкола одеського пам'ятника Дюку

Французьке посольство профінансує створення орогожі довкола одеського пам'ятника Дюку Рішельє.

Про це заявив начальник муніципального управління охорони об'єктів культурної спадщини Андрій Шелюгін, повідомляє Думская.

За його словами, французьке посольство планує виділити частину коштів на відновлення декоративної огорожі, оскільки Рішельє був не тільки російським, але й французьким державним діячем. Він був міністром закордонних справ, а також главою уряду Франції в епоху Реставрації.

Огорожа складатиметься з чавунних стовпчиків, між якими протягнуть ланцюг. І стовпи, стилізовані під казенну частину старовинних гармат, і ланцюг до останньої - "гурвіцевської" - реконструкції стояли на Приморському бульварі. Вони відокремлювали проїжджу частину від пішохідної зони.

"Це буде цілком автентична конструкція з деталей, які десятиліттями були елементами благоустрою бульвару", - сказав Андрій Шелюгін.

На питання, яким чином невисока огорожа збереже пам'ятник від вандалів, начальник управління пояснив, що, безумовно, одним ланцюгом менталітет одеситів і гостей міста не виправити:

"Огорожа стане, в першу чергу, психологічним бар'єром", - сказав він. Крім ланцюга, буде встановлено табличку, яка нагадуватиме публіці, що пам'ятник є національним надбанням і охороняється державою.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.