Французи створять "психологічний бар'єр" довкола одеського пам'ятника Дюку

Французьке посольство профінансує створення орогожі довкола одеського пам'ятника Дюку Рішельє.

Про це заявив начальник муніципального управління охорони об'єктів культурної спадщини Андрій Шелюгін, повідомляє Думская.

За його словами, французьке посольство планує виділити частину коштів на відновлення декоративної огорожі, оскільки Рішельє був не тільки російським, але й французьким державним діячем. Він був міністром закордонних справ, а також главою уряду Франції в епоху Реставрації.

Огорожа складатиметься з чавунних стовпчиків, між якими протягнуть ланцюг. І стовпи, стилізовані під казенну частину старовинних гармат, і ланцюг до останньої - "гурвіцевської" - реконструкції стояли на Приморському бульварі. Вони відокремлювали проїжджу частину від пішохідної зони.

"Це буде цілком автентична конструкція з деталей, які десятиліттями були елементами благоустрою бульвару", - сказав Андрій Шелюгін.

На питання, яким чином невисока огорожа збереже пам'ятник від вандалів, начальник управління пояснив, що, безумовно, одним ланцюгом менталітет одеситів і гостей міста не виправити:

"Огорожа стане, в першу чергу, психологічним бар'єром", - сказав він. Крім ланцюга, буде встановлено табличку, яка нагадуватиме публіці, що пам'ятник є національним надбанням і охороняється державою.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.