Спецпроект

Архів Анни Франк став причиною судової тяганини

Швейцарський фонд відсудив архів Анни Франк, що включає в себе тисячі фотографій, листів та інших документів. На колекцію претендували фонд Анни Франк, що знаходиться в Базелі, та її будинок-музей в Амстердамі.

Про це пише gazeta.ua.

Шість років тому фонд Анни Франк, заснований її батьком Отто, передав частину свого архіву на тимчасове зберігання в будинок-музей в Амстердамі. Через чотири роки фонд зажадав повернути йому архів, щоб виставити його в Єврейському музеї у Франкфурті-на-Майні, проте будинок-музей заявив свої права на документи і відмовився виконувати вимогу.

Амстердамський суд, розглянувши справу про архів Анни Франк, дійшов висновку, що будинок-музей отримав документи лише на тимчасове зберігання. Суд постановив, що до законного власника архів повинен повернутися не пізніше січня 2014 року.

Анна Франк народилася в 1929 році в єврейській сім'ї у Франкфурті-на-Майні. Після приходу до влади Гітлера сім'я Франк виїхала в Нідерланди, які незабаром окупувала Німеччина. Сім'я Анни Франк і четверо їхніх друзів протягом 25 місяців переховувалися в притулку, влаштованому в одному з будинків в Амстердамі. Весь цей час Анна Франк вела щоденник, який став одним з найвідоміших свідчень Голокосту.

У 1944 році притулок сім'ї Анни Франк було виявлено, всіх людей, які ховалися в ньому, було арештовано й відправлено до таборів. Єдиним членом сім'ї, який пережив табір, виявився батько Анни - Отто Франк. Вона сама, а також її мати й сестра загинули. З 1953 року і до смерті в 1980 році Отто Франк жив у Базелі, де заснував фонд, що носить ім'я його дочки.

Щоденник Анни Франк, що був вперше опублікований в 1947 році, перекладений 65-ма мовами. Музей в амстердамському будинку, де ховалася Анна Франк, її сім'я та друзі, існує з 1960 року і входить до числа найбільш відвідуваних у місті.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.