Спецпроект

Коморовський на вшануванні Волинської трагедії говорив про примирення

Президент Польщі Броніслав Коморовський заявляє, що історичні події повинні не розділяти, а сприяти примиренню і зміцненню співпраці між українським та польським народами.

Про це він заявив під час візиту до Луцька, який здійснив задля вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії, передає Zaxid.net.

За словами польського президента, навіть найдраматичніше минуле не повинне розділяти. 

"Я бажаю, щоб ця рана швидше загоїлася в пам'яті двох братніх народів. Нам не потрібно забувати, що від конфліктів між польським та українським народами завжди вигравав хтось третій, хто завжди погрожував нашій незалежності, нашій свободі", - підкреслив він.

За словами польського президента, примирення на засадах істини стоїть вище від тих факторів, які призводять до розколу і недовіри між народами.

У той же час, віце-прем'єр Костянтин Грищенко у 70-ту річницю Волинської трагедії у Луцьку заявив, що український і польський народи повинні примиритися і разом йти до спільного європейського майбутнього.

"У нас немає причин сваритися, нашим державам нічого ділити. У нас єдина мета - спільне європейське майбутнє. Ми повинні примиритися і цей процес примирення розпочався на початку 90-х років з приходом незалежності в Польщу і Україну", - сказав віце-прем'єр.

Разом з тим Грищенко зазначив, що історично український і польський народи мають багато спільного в мові, культурі та побуті, проте "раною залишаються в душах двох народів криваві події в їхній історії".

Нагадаємо, польський Сейм назвав польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду". 

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існуютьрізні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х длязображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.