Спецпроект

ІП представляє тексти українських і польських істориків про Волинь

"Історична Правда" спільно з Польським Інститутом у Києві презентує проект текстів українських і польських істориків, присвячений масовомим убивства населення Волині у 1940-х роках.

Ідеться про найдраматичніший моменту етнічного польсько-українського конфлікту на землях Волині та Східної Галичини, званого в Україні Волинською трагедією, а в Польщі – Волинською різаниною.

Це добірка історичних статей знаних дослідників проблеми з України та Польщі: Ігора Ільюшина, Ґжеґожа Мотики, Ярослава Грицака, Еви Сємашко та Юрія Шаповала, рефлексії над моральним аспектом проблеми від Мирослава Мариновича та Євгена Сверстюка, досвід подолання негативних аспектів історичної пам’яті через спільний проект "Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943" від Александри Зінчук.

Усі тексти об’єднано в єдиному файлі PDF, розміщеному у вільному доступі для читання та роздруку. Сподіваємося, що ознайомлення із цими текстами збагатить ваші знання про Волинь 1943, спонукає до глибших роздумів і зробить наші сусідні народи ближчими.

Cкачати файл можна за посиланням - http://istpravda.com.ua/files/w/o/wolyn.pdf

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Волинська трагедія"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.