На Одещині збирають кошти на пам'ятник прем'єр-міністру Придністров'я. ФОТО

Товариство "Одеса-Тирасполь" оголосило про збір коштів на встановлення пам'ятника новопризначеному прем'єр-міністру невизнаної держави Тетяні Туранській.

Про це "Думській" повідомив президент організації Микола Мунтян.

За його словами, прижиттєвий пам'ятник буде встановлено на малій батьківщині придністровського прем'єра - у Білгород-Дністровському.

"Думаю, це буде або маленький бюстик, або меморіальна дошка, - зазначив Мунтян. - Що стосується доцільності самої нашої ініціативи, то вона очевидна. Пані Туранська є найбільш високопоставленим уродженцем Аккермана за всю його історію, ще жоден білгородець не ставав керівником уряду".

Тетяна Туранська

Тетяна Туранська народилася в 1972 році в Білгороді-Дністровському Одеської області УРСР. У 1995 році закінчила Одеський державний економічний університет за спеціальністю "Бухгалтерський облік, контроль і аналіз в промисловості". Тоді ж переїхала в Придністров'я.

Працювала у податковій інспекції Рибниці, заступником і головою держадміністрації Рибницького району, віце-прем'єром ПМР. Днями парламент самопроголошеної Придністровської Молдавської республіки затвердив Туранську на посаді прем'єра.

До слова, зараз придністровський уряд є "найжіночішим" у Східній Європі: з дев'яти міністрів - тільки троє чоловіків.

Дивіться також інші матеріали за темою "Молдова"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.