На Одещині збирають кошти на пам'ятник прем'єр-міністру Придністров'я. ФОТО

Товариство "Одеса-Тирасполь" оголосило про збір коштів на встановлення пам'ятника новопризначеному прем'єр-міністру невизнаної держави Тетяні Туранській.

Про це "Думській" повідомив президент організації Микола Мунтян.

За його словами, прижиттєвий пам'ятник буде встановлено на малій батьківщині придністровського прем'єра - у Білгород-Дністровському.

"Думаю, це буде або маленький бюстик, або меморіальна дошка, - зазначив Мунтян. - Що стосується доцільності самої нашої ініціативи, то вона очевидна. Пані Туранська є найбільш високопоставленим уродженцем Аккермана за всю його історію, ще жоден білгородець не ставав керівником уряду".

Тетяна Туранська

Тетяна Туранська народилася в 1972 році в Білгороді-Дністровському Одеської області УРСР. У 1995 році закінчила Одеський державний економічний університет за спеціальністю "Бухгалтерський облік, контроль і аналіз в промисловості". Тоді ж переїхала в Придністров'я.

Працювала у податковій інспекції Рибниці, заступником і головою держадміністрації Рибницького району, віце-прем'єром ПМР. Днями парламент самопроголошеної Придністровської Молдавської республіки затвердив Туранську на посаді прем'єра.

До слова, зараз придністровський уряд є "найжіночішим" у Східній Європі: з дев'яти міністрів - тільки троє чоловіків.

Дивіться також інші матеріали за темою "Молдова"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.