СЕЙМ НАЗВАВ ВОЛИНЬ НЕ "ГЕНОЦИДОМ", А "ЧИСТКОЮ"

Про це повідомляє офіційний сайт Сейму, який транслює засідання.

"Організований і масовий характер Волинського злочину надав йому характеру етнічної чистки з ознаками геноциду", - зазначається у тексті резолюції.

Депутати підкреслили, що діяльність німецьких і радянських окупантів під час Другої світової створювала умови для міжнаціональних і міжрелігійних конфліктів. Винуватцями подій на Волині називаються Організація українських націоналістів на Українська повстанська армія.

Сейм віддав честь "жертвам, звіряче замордованим українськами націоналістами" і проголосив шану Армії Крайовій, польській самообороні і Селянським батальйонам, які захищали польське населення від українців.

Результати голосування за "етнічну чистку з ознаками геноциду": 263 за, 33 проти, 146 утрималося. "За" голосували переважно центристи і ліві, "проти" використання історичних подій із політичною метою виступили ліберали з Руху Палікота. Праві, які вимагали тільки "геноцид", утрималися від голосування

Сейм оцінив кількість польських жертв у близько 100 тисяч осіб. Кількість українських жертв не оцінювалася.

У процесі бурхливої дискусії не пройшла поправка із пропозицією вжити замість "етнічна чистка" термін "геноцид". Голосування за те, щоб назвати події на Волині "геноцидом поляків", провалилося. 212 депутатів Сейму проголосували "за", 222 - "проти", три утрималися.

При цьому за "геноцид" голосували праві партії, проти голосували центристи (урядова "Громадянська платформа"), ліберали і ліві.

Так само провалилася спроба правих партій встановити 11 липня Днем пам'яті мучеництва кресов'ян [від Східні Креси - польська назва земель України, Білорусі і Литви, які в 1920-39 рр. входили до складу польської держави - ІП] і "Особливим днем пам'яті жертв Волинської різанини".

Під час дебатів один із правих депутатів назвав Мирона Сича (депутата від "Громадянської платформи", єдиного українця в парламенті Польщі) "сином члена банди УПА", який мордував польських громадян.

Перед голосуванням міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав депутатів не руйнувати європейські перспективи України.

"Що змінилося від 2009 року, коли Сейм прийняв значно менш радикальну ухвалу [з цього питання], - наголосив Сікорський. - Чи змінилася кількість жертв? Чи змінилося міжнародне право? 2013 рік вирішить геополітичну орієнтацію України на покоління".

Як відомо, учора радник президента Польщі заявив, що польські парламентарі активно використовують історичні події на Волині з політичною метою - щоб "виглядати більшими патріотами" напередодні виборів.

Напередодні голосування екс-президенти України і Польщі Кучма і Кваснєвський звернулися до депутатів із закликом не зіпсувати примирення, досягнутого обома державами у питанні Волинської трагедії.

Днями 148 депутатів від Партії регіонів і КПУ надіслали листа до спікера Сейму з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом, здійсненим українцями проти поляків. Під час сьогоднішнього голосування праві депутати Сейму апелювали до цього листа.

У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Після цього голова Сенату Боґдан Борусєвіч заявив, що українська сторона теж може звинуватити поляків у здійсненні геноциду над українцями.

Учора, 11 липня у Варшаві за участі президента Польщі було відкрито пам'ятник полякам, які стали жертвами Волинської трагедії. Меморіал являє собою хрест, перед яким розміщено 18 брил із назвами населених пунктів на території України, які у 1920-39 рр. входили до складу польської держави. Посол України у Польщі не взяв участь у цих офіційних заходах.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"