Спецпроект

Центр Риму хочуть перетворити на археологічний музей під відкритим небом

30-метровий проспект Віа деї Форі Імперіалі, що розрізає Римський форум навпіл і відокремлює основний, класичний форум від пізнішого, імператорського, незабаром закриють для приватних автомобілів.

Про це пише expert.ru.

Ця вулиця побудована в 1924-32 роках Беніто Муссоліні і тягнеться від Колізею до Пьяцци Венеція.

Розмови про її закриття заради збереження форуму, який повільно руйнують вихлопні гази автомобілів, ведуться давно, з 70-х років минулого століття. Однак віз, як мовиться, і нині там. Для автотранспорту проспект закривають тільки по неділях.

Прибирати Віа деї Форі Імперіалі, принаймні, зараз, ніхто не збирається, проте багато що на цій вулиці зміниться за три тижні. З 1 серпня завдяки новому меру Рима, Ігнаціо Маріно, вона закривається для особистого автотранспорту. Проїзд по цій вулиці буде дозволений тільки для таксі та міських автобусів. Дорожній рух має зменшитися в 20 разів, з нинішніх 1200 одиниць автотранспорту на годину до 60.

Ігнаціо Маріно, хірург-трансплантолог за першою професією, відомий тим, що першим пересадив людині печінку бабуїна. Тепер він прославиться і як рятівник історичного серця Риму. Обіцянка зробити центром Риму Римський форум і перетворити зону навколо Колізею в пішохідну, вважають політологи, принесло йому перемогу на нещодавніх мерських виборах. Екс-хірург мріє перетворити історичний центр італійської столиці у величезний археологічний парк. Проект потребуватиме чималих коштів, яких у столичній скарбниці, звичайно, зараз немає. Але, закриваючи Віа деї Форі Імперіалі для приватного автотранспорту, градоначальник впевнений, що він рухається в правильному напрямку.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.