Спецпроект

У Сочі санаторій закрив прохід до саду-музею "Дерево дружби"

В Сочі діє розпорядження голови курорту, за яким усі парки, музеї, сквери і т.д. повинні бути відкриті для відвідування жителів і гостей міста. Втім, керівництво санаторію "Золотий колос" закрило прохід в сад-музей "Дерево дружби".

Про це пише yugopolis.ru.

Міська влада готує з цього приводу заяву в прокуратуру.

Сад-музей "Дерево Дружби" - унікальний музей міста Сочі.

Дерево Дружби росте на території цитрусового саду Всеросійського інституту квітництва й субтропічних культур.

У 1934 учений інституту Ф. М. Зорін для отримання нових, морозостійких сортів цитрусових посадив у саду деревце дикого лимона. У його крону він послідовно прищепив японські мандарини, іспанські апельсини, китайські кінкана, італійські лимони, грейпфрути та ін - всього 45 видів і сортів цитрусових. У 1940 на цьому дереві на згадку про своє відвідування саду зробив щеплення відомий полярний дослідник О. Ю. Шмідт. У 1957 три в'єтнамських лікаря запропонували назвати це унікальне дерево-сад деревом Дружби. До теперішнього часу на ньому ростуть гілки, щеплені представниками 167 країн світу. Всього на ньому зроблено більше 630 щеплень. Вони зроблені руками глав багатьох держав, видних громадських і політичних діячів, космонавтів, вчених і представників культури. Поруч з деревом Дружби росте ще 60 молодих дерев дружби. Їх посадили своїми руками люди з різних країн і професій. У саду ростуть дерева з США, Польщі, Канади, Японії та інших країн.

У 1981 з ініціативи продовжувача справи Зоріна, Людмили Дмитрієнко, в саду відкрився музей (архітектори Є. І. Боркалов, А. І. Савельєв). Експонатами його стали подарунки дереву Дружби людей різних країн світу. Це національні сувеніри, листи, фото, реліквії, різні музичні інструменти, монети, значки, скриньки з землею з пам'ятних та історичних місць. Всього в музеї зберігається понад 20 тисяч подарунків з усіх континентів планети.

Теми

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.