АНОНС: У Києві презентують факсимільне видання першодруку "Гайдамаків"

Книгарня "Є" та Інститут Критики запрошують на розмову-презентацію першої в історії українського книговидання факсимільної публікації першодруку Шевченкової поеми "Гайдамаки".

Факсимільна публікація першодруку "Гайдамаків" випущена в рамках ювілейного проєкту на вшанування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

Її здійснило видавництво "Критика" спільно з Інститутом Критики й Інститутом джерелознавства Наукового товариства ім. Шевченка в Америці.

Тритомник містить, окрім власне факсиміле видання 1841 року, також монографію професора Григорія Грабовича (Гарвардський університет) "Шевченкові "Гайдамаки": Поема і критика" та працю Олеся Федорука (Інститут літератури НАН України) "Перше видання Шевченкових "Гайдамаків": Історія книжки".

Час і місце заходу: вівторок, 2 липня, 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3, метро"Золоті ворота".

Факсимільне видання "Гайдамаків" відтворює першодрук із граничною точністю: кількість сторінок, їх розмір, ґатунок паперу і, найважливіше, текст.

Розвідка-інтерпретація професора Грабовича по-новому й у глобальному контексті осмислює як рецепцію твору, так і його форму та зміст, а також роль поеми у становленні Шевченка як національного поета.

У щедро ілюстрованому дослідженні-коментарі Олеся Федорука переглянуто та узагальнено друковані й архівні джерела, пов’язані з історією написання, виходу в світ і поширення поеми. У додатку вміщено критично вивірений текст першого видання "Гайдамаків".

Дивіться також інші матеріали за темою "Шевченко"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.