Правляча партія Польщі відмовилася від слова "геноцид" у резолюції Сейму

Про це повідомляє tvn24.

Терміну "геноцид" не вжито у проекті резолюції, підготовленому депутатами урядової партії "Громадянська Платформа". В усіх інших проектах - в тому числі і в союзника ГП по урядовій коаліції, Польської селянської партії - цей термін присутній.

Комісія вирішила працювати над остаточним виробленням резолюції далі, взявши до уваги всі проекти.

"Нам не ухилитися від факту, що резолюція Сейму - це фактор політичний, навіть якщо стосується історії, - пояснив депутат від ГП Роберт Тишкєвіч, який відрадив свою партію вживати термін "геноцид". - І так його сприйматимуть наші українські партнери".

За словами Тишкєвіча, у проекті резолюції від Громадянської Платформи ідеться про "злочин", оскільки використання терміну "геноцид" буде сприйняте українською стороною як украй суперечливе.

Депутат додав, що позиція ГП щодо тексту резолюції пов'язана в тому числі із запланованим на листопад самітом Східного Партнерства [iніціатива ЄС щодо співпраці зі Східною Європою - ІП] у Вільнюсі, де "вирішуватиметься європейський вибір України".

Присутні на засіданні експерти Інституту національної пам'яті Польщі заявили, що їхнім завданням є переконати депутатів у тому, щоб проекти резолюції "чітко вказували на виконавців волинського злочину, якими були націоналісти з ОУН-УПА".

Голова ІНП Лукаш Камінський підкреслив, що на означення подій на Волині слід уникати означення "трагедія", тому що це є м'якішим замінником слова "геноцид". Однак досі немає жодного судового рішення, яке би визнавало події на Волині геноцидом, зазначають польські журналісти.

Інститут національної пам'яті Польщі оцінює жертви Волинської трагедії з польського боку приблизно у 100 тисяч людей. Не повідомляється, чи ІНП оцінює кількість жертв з українського боку.

Як відомо, два дні тому Сенат (верхня палата парламенту Польщі) підтримав проект резолюції, в якому Волинська трагедія визначається як "злочин, що мав характер етнічної чистки, яка відповідає ознакам геноциду"

У квітні 2013 року в Сеймі Польщі було зареєстровано проект резолюції про визнання ОУН, УПА й дивізію "Галичи"злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення Східних Кресів у 1939-1947 рр".

Пізніше Львівська облрада прийняла звернення щодо українсько-польських відносин в 30-40-х роках ХХ століття та 70-річчя Волинських подій, в якому засудила проект резолюції польського сейму.

У березні 2013 року своє звернення оприлюднила Українська греко-католицька церква, яка засудила масові убивства на Волині і закликала до примирення польського та українського народів. У квітні з закликами до взаємного прощення виступили римо-католики Волині.

Перед тим голова Римо-католицької церкви в Україні Мечислав Мокшицький повідомив, що виробити спільної позиції з УГКЦ не вдалося через те, що "запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є нонсенсом", а вибачатися треба тільки українцям.

На початку квітня 2013 року у Києві створено громадський комітет "Примирення між народами". Відомі релігійні та громадські діячі звернулися до українського та польського суспільства зі словами співчуття щодо взаємного протистояння часів Другої світової війни і важливості добросусідських відносин сьогодні.

У березні 2013 року голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"