Спецпроект

Національний музей історії Азербайджану поповнив колекцією

Колекція медалей Росії "В пам'ять 200-річчя перемоги у Вітчизняній війні 1812 року" п'ятого червня було передано Національному музею історії Азербайджану.

Про це пише trend.az.

Подібна колекція раніше також було передано Президенту Азербайджану Ільхаму Алієву.

Посол Російської Федерації сказав, що зберігання цієї колекції медалей у Національному музеї історії Азербайджану має великий сенс, показуючи, що Росія і Азербайджан давно разом, і сьогодні країни-партнери з повагою ставляться один до одного.

"Відносини між Росією і Азербайджаном з кожним днем ​​зміцнюються. Це - символ дружби між Росією і Азербайджаном. Ми пам'ятаємо про нашу спільну історію, і це нас не розділяє, а, навпаки, об'єднує", - сказав посол.

Директор Національного музею історії Азербайджану Щонайля Веліханли у своєму виступі розповіла про тісні історичні відносини Азербайджану та Росії. "Дружні зв'язки між нашими країнами мають багатовікову історію, і я впевнена, що так буде і надалі", - сказала Веліханли.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.