У Білорусі з'явився сайт про "благословенні 90-ті". ФОТО

В інтернеті з'явився мультимедійний історичний проект, присвячений 1990-м рокам у Білорусі. Автори сайт вважають ці роки цікавим та енергійним періодом у житті країни, про який зараз забули або знають мало.

"90-ті роки в Білорусі - забутий час, - ідеться на сайті проекту. - Однак це був період драйву та розвитку: нова державність щойно з'явилася, ішла політична боротьба, швидкими темпами розвивалася культура, з'являлися нові ЗМІ... Складалося білоруська нація - європейська і вільна".

Автори сайту шкодують, що наразі збереглося мало свідчень того часу - у шкільних підручниках дев'яності замовчуються, дисертації про сучасну Білорусь не захищаються, а інтернет тоді лишень почав розвиватися у країні.

 Мітинг у Мінську, травень 1991 року
Серпень 1991 року - мітинги проти ГКЧП

Сайт 90s.by - це спроба "зафіксувати час, дізнавшись про нього від ключових дійових осіб: політиків, письменників, громадських діячів, бізнесменів і журналістів".

Інтернет-адреса сайту - 90s.by

Обіцяють, що на сайті протягом цього року з'являться 100 статей про основні події 1990-1999 років.

1992 рік. Проспект Леніна в Мінську перейменовано на проспект білоруського першодрукаря Франциска Скорини, 1982 год. Фото: Беларускі дзяржаўны архів кінафотафонадакументаў
 1993 рік. Державною валютою Республіки Білорусь стають "зайчики"

Всі статті на сайті будуть засновані на інтерв'ю, а також газетах і відеохроніці того часу.

 1994 рік. Візит президента США Клінтона в Мінськ

Також на сайті є розділ "Твої Події", де кожен охочий може висловити свою думку про десятиліття "драйву і розвитку".

1995 рік. Президент Лукашенка під біло-червоно-білим прапором і гербом "Погоня". Фото: euroradio.fm
1996 рік. Демонстрація "Чорнобильський шлях" у Мінську. Фото: Сяргей Брушко

Як відомо, у листопаді 2012 року з'явився російсько-білоруський сайт "Историческая правда", натхненний у тому числі й "Історичною Правдою".

Дивіться також:

1991: люди штурмують ЦУМ у Мінську, щоб отоварити картки. ВІДЕО

"Лукашенко: политическая биография". Автор книги - за ґратами

У Білорусі зник оригінал договору про розпуск СРСР

"Ляпис Трубецкой" зробив кліп у стилістиці Лесі Українки. ВІДЕО

25.03.1918. Трэцяя Ўстаўная Грамата Рады БНР

Білоруси скинулися на посібник з історії XVII сторіччя

1991: історія Білорусі - репом і в мультику. ВІДЕО

"Мужички з істфаку" нав'язують білорусам нову історію - чиновник Лукашенка

Інші матеріали на тему "Білорусь"

.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.