Усі розділи
Допомогти проекту

КОЛЕСНІЧЕНКО РОЗСИЛАЄ "КРАДЕНІ" РОБОТИ ДЕПУТАТАМ ВР

Депутат Партії регіонів Вадим Колесніченко розіслав колегам книжки про "спільників неофашистів".

4 червня 2013

Про це на своїй ФБ-сторінці написав речник "Свободи" Олександр Аронець, повідомляє УП.

"Колесніченко надіслав усім депутатам свої чергові "творіння". Правда, цього разу книги не під його іменем, хоча сумніваюсь, що він отримав дозвіл на друк від авторів", - зазначив прес-секретар.

"Цього разу Вадік б'є по "пособніках неофашистов", як про ударівців кричали на "антифашистських" мітингах", - зазначив Аронець.

Дві з надісланих Колесніченком книг містять використані без дозволу роботи інших істориків, в тому числі і бездарно перекладені з Історичної Правди.

Іноземні історики - Джон Пол Химка, Пер Рудлінг, Гжегож Россолінський-Лібе і Тимоті Снайдер - обурювалися фактом "інтелектуальної крадіжки", здійсненої Колесніченком.

Теми
Дивіться також
"Краще жувати, ніж говорити": Разумков щодо перейменування України
У Каховці відновили комуністичний пам’ятник
Пролетаріат Новоросії і собаки в космосі. Як Путін історію викладав
В Росії відкрили "Сталінський центр"
У Криму вандали осквернили мечеть. ФОТО
Тексти

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.
29 травня 2024 — Олександр Скрипник

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.
28 травня 2024 — Тимур Бобровський

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.
22 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.
10 травня 2024 — Антоніна Костик
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
30 травня, 10:02

Митники вилучили зуб мамонта часів пізнього плейстоцену України

29 травня, 15:34

АНОНС: Презентація перевидання "Набої для розстрілу" Гелія Снєгірьова про справу СВУ

29 травня, 09:45

Оголошено лавреатів Премії імені Леся Танюка

28 травня, 23:18

IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти політв'язень Петро Франко

Всі новини