АНОНС: "Істправда" на ZIK - про Норильське повстання та збереження пам'яті про вояків УНР

4 червня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" мова піде про громадську ініціативу зі збереження пам'яті про українських вояків, Норильське повстання та роботу істориків, які фіксують як мінявся повоєнний Львів.

60-річчя неймовірної (як на умови радянського тоталітаризму) події – повстання політичних в’язнів у концтаборах біля Норильська. Саме цей виступ примусив кремлівську владу змінити умови утримання позбавлених волі людей у системі таборів – нелюдському ГУЛАГу.

У післявоєнні роки близько 70 відсотків від загального числа політичних в’язнів СРСР становили українці – переважно учасники повстанського руху. Програма запропонує спогади галичан – безпосередніх учасників подій початку літа у таборах крайньої російської Півночі.  

Крім того, "Історична Правда" …

-  розповість про небайдужих патріотів України, які власним коштом відновлюють пам’ять про героїв Вітчизни, не чекаючи на бодай символічну допомогу з боку держави.

- зверне увагу про негідну поведінку працівників дипломатичного представництва України у Польщі, які відмовляються дбати про могили борців за незалежність, похованих у Варшаві.

- проаналізує, скільки ще вкрай цікавих таємниць може приховувати історія Львова.

- поінформує про маловідому сторінку, коли за кошти, зібрані у США, на території України намагалися організувати сільськогосподарські єврейські комуни.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.