У Сумах знесуть два пам'ятники Леніну

Депутати Сумської міськради прийняли рішення демонтувати в місті два пам'ятники Леніну.

Про це повідомляють "Подробности" із посиланням на "Сегодня".

"Управлінню капітального будівництва здійснити роботи з демонтажу пам'ятника-погруддя Леніну по вулиці Миру, 28 і пам'ятника, який розташований в урочищі Дуровщина", - йдеться у рішенні, за яке проголосував 51 із 70 присутніх у сесійній залі депутатів.

Згідно з рішенням, пам'ятник-бюст буде переданий "на відповідальне зберігання міському комітету КПУ", а пам'ятник з урочища Дуровщина – переплавлений.

Обговорення та голосування цього питання супроводжувалося вигуками "Ганьба!" з боку численних представників КПУ, які прибули на сесію. Міський голова Геннадій Мінаєв порадив їм створювати ініціативну групу зі збору підписів за відставку мера.

Нагадаємо, у квітні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж пам'ятника-бюста Леніна, встановленого біля будинку культури "Хімік". На його місці планується встановити пам'ятник засновникові міста Суми – козацькому полковнику Герасимові Кондратьєву.

У лютому 2013 року Сумська міськрада більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення у місті всіх пам'ятників Ленінові.

Дивіться також інші матеріали про встановлені і знищені пам'ятники Леніну в Україні

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.