Спецпроект

У Дніпропетровську відкриють Музей фортифікації Другої світової

У Дніпропетровську приступили до створення унікального музею фортифікації під відкритим небом, аналогів якому немає в Україні.

Про це пише delfi.ua.

Об'єкт з'явиться в 2014 році. Його відкриття приурочать до 70-річчя битви за Дніпро.

Експозиція музею з максимальною точністю відтворить ділянку лінії фронту, що проходила по Дніпропетровській області у 1943 році.

Музей складатиметься з чотирьох основних частин. Перша частина буде представлена ​​мережею фортифікаційних споруд під відкритим небом (окопів, бліндажів, капонірів, мінометних осередків, кулеметних точок).

Друга частина - каплиця Пам'яті загиблих воїнів, партизанів і підпільників. Поруч з нею встановлять меморіальні плити зі списками основних частин і з'єднань, які брали участь у обороні і звільненні Дніпропетровщини.

Також проект передбачає обладнання головного залу, в якому розміститься експозиція з предметів побуту, нагород, документів, зброї і техніки часів 2-ї світової війни. Тут же розташується діорама в масштабі 1:35 з фрагментами танкової битви за регіон.

Крім цього, на території музею з'явиться кінотеатр-лекторій, де будуть регулярно проводитися семінари, презентації, виставки.

У планах авторів проекту влаштовувати в музеї реконструкції бойових дій із застосуванням візуальних і звукових спецефектів.

Загальна площа об'єкта складе близько двох гектарів. До теперішнього часу вже створено макет музею масштабом 1:80.

Щоб ознайомити городян з майбутнім спорудженням та нагадати їм про події воєнних років 25 жовтня 2013 в парку Леніна буде відкрита виставка Музею фортифікації, а також проведена масштабна реконструкція Битви за Дніпро. Очікується, що в "битві" буде задіяно понад 500 представників з України, Росії та інших країн.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.