Спецпроект

У Дніпропетровську відкриють Музей фортифікації Другої світової

У Дніпропетровську приступили до створення унікального музею фортифікації під відкритим небом, аналогів якому немає в Україні.

Про це пише delfi.ua.

Об'єкт з'явиться в 2014 році. Його відкриття приурочать до 70-річчя битви за Дніпро.

Експозиція музею з максимальною точністю відтворить ділянку лінії фронту, що проходила по Дніпропетровській області у 1943 році.

Музей складатиметься з чотирьох основних частин. Перша частина буде представлена ​​мережею фортифікаційних споруд під відкритим небом (окопів, бліндажів, капонірів, мінометних осередків, кулеметних точок).

Друга частина - каплиця Пам'яті загиблих воїнів, партизанів і підпільників. Поруч з нею встановлять меморіальні плити зі списками основних частин і з'єднань, які брали участь у обороні і звільненні Дніпропетровщини.

Також проект передбачає обладнання головного залу, в якому розміститься експозиція з предметів побуту, нагород, документів, зброї і техніки часів 2-ї світової війни. Тут же розташується діорама в масштабі 1:35 з фрагментами танкової битви за регіон.

Крім цього, на території музею з'явиться кінотеатр-лекторій, де будуть регулярно проводитися семінари, презентації, виставки.

У планах авторів проекту влаштовувати в музеї реконструкції бойових дій із застосуванням візуальних і звукових спецефектів.

Загальна площа об'єкта складе близько двох гектарів. До теперішнього часу вже створено макет музею масштабом 1:80.

Щоб ознайомити городян з майбутнім спорудженням та нагадати їм про події воєнних років 25 жовтня 2013 в парку Леніна буде відкрита виставка Музею фортифікації, а також проведена масштабна реконструкція Битви за Дніпро. Очікується, що в "битві" буде задіяно понад 500 представників з України, Росії та інших країн.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.