Спецпроект

В Гватемалі готуються будувати Музей майя

У Гватемалі ось-ось розпочнеться будівництво Музею майя Америки, який за розрахунками місцевої влади повинен залучити в країну безліч нових туристів.

Про це пише donbass.ua.

Як повідомив директор Гватемальського інституту туризму Педро Дучес, експозиційний центр буде зведений на державні кошти за участю приватного сектора.

Будівництво музею обійдеться країні приблизно в 70-100 мільйонів доларів. Його експозиції будуть присвячені виключно народові майя, і напевно привернуть велику увагу туристів, вважає Дучес.

Директор інституту туризму висловив жаль, що в Гватемалі, "яка є справжнім серцем світу майя", до цих пір не існує музею, що розповідає про важливість стародавньої цивілізації та її багату культуру. За його словами, експозиційний центр "буде такого ж рівня, як знамениті музеї, що діють у таких країнах, як Іспанія, Франція або Великобританія".

Відкриття Музею майя "залучить в країну додатково понад 300 тисяч туристів на рік, що буде приносити в казну республіки понад 225 мільйонів доларів", вважає Дучес.
Він вказав на важливість для Гватемали розвитку "бездимної індустрії" з урахуванням великої кількості унікальних історичних пам'яток, які існують на її території.

Рік тому в Мексиці, в столиці штату Юкатан - місті Меріда - відкрився Великий музей світу майя (Gran Museo del Mundo Maya). До складу першої експозиції увійшло 600 історичних та археологічних предметів.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.