Львівські депутати хочуть пропагувати у школах політичне вбивство

Депутати Львівської обласної ради проголосували за рішення "Про вшанування героїчного чину Мирослава Січинського".

Під час обговорення питання пролунала пропозиція провести просвітницьку роботу у навчальних закладах, "щоб діти та молодь розуміли ідею чину", повідомляє ГалІнфо.

З такою пропозицією виступив депутат від НРУ Святослав Шеремета. Він зазначив, що вчинок Січинського був відповіддю на поневолення та пригноблення українського народу польською окупацією.

"Якби зараз були такі люди, як Січинський, то ми б не мали такої ситуації в державі", - зазначив Шеремета.

Нагадаємо, зараз у кабінеті, де Мирослав Січинський застрелив галицького намісника Анджея Потоцького - офіс голови Львівської облдержадміністрації.

Програма "Історична Правда" (телеканалі ZIK) про індивідуальний терористичний акт протесту Мирослава Січинського

Шеремета запропонував уже цього року в школах області провести вечори пам’яті, щоб розповісти дітям про вчинок Мирослава Січинського: "Потрібно серед дітей та молоді популяризувати ідею чину, щоб увічнити цей героїчний вчинок".

Він також нагадав, що однією з причин такого вчинку Мирослава Січинського була ще й фальсифікація виборів до австрійського парламенту, що зараз дуже поширене явище в Україні.

"Усі намісники мають пам’ятати цей випадок історії та вчинок Мирослава Січинського", - зауважив Шеремета.

Наразі депутати відправили це питання на подальшу роботу у комісіях, щоб визначити план заходів із вшанування пам'яті народного месника.

Як відомо, у лютому 2013 року Інститут національної пам'яті Польщі видав комікс про успішний замах Армії Крайової на керівника СС. Цей комікс є першим у планованій серії, яка розповість про "найважливіші бойові акції АК".

21-річний студент, соціаліст Мирослав Січинський 12 квітня 1908 року застрелив у Львові польського графа, галицького намісника [намісництво - вищий орган виконавчої влади в Австро-Угорській імперії - ІП] Анджея Потоцького в його робочому кабінеті. Він заявив, що здійснив це політичне убивство на знак помсти за кривди місцевої адміністрації, заподіяні українцям.

Відповідальність за цей акт не взяла на себе жодна політична організація, а праві українські партії - засудили. Схвально його сприйняли ліві і радикальні українські партії та діячі. Після 12 квітня містами Галичини прокотилася хвиля антиукраїнських погромів.

Замітка про теракт Січинського з американської New York Times

Січинський був заарештований і засуджений до смертної кари, яку цісар Австро-Угорщини через міжнародний резонанс справи замінив на 20-річне ув'язнення. Галицька громадська думка підтримала теракт Січинського, виник культ молодого студента, який тривав до Першої світової війни.

В 1911 році Дмитро Вітовський і Микола Цеглинський організували втечу Січинського. За допомогою двох наглядачів-українців він утік із в'язниці і нелегально виїхав до Норвегії, згодом — до Швеції, звідти — до США (1914).

До кінця життя Мирослав Січинський не шкодував про свій вчинок, вважав його виправданим і справедливим. Помер у 1979 році у штаті Мічіган.

На еміграції Січинський залишився активістом робітничих організацій, був одним із засновників Української федерації Соціалістичної партії Америки, президентом Українського Робітничого Союзу, тричі протягом 1930-60-х років приїздив в Українську РСР.

Дивіться також:

У Чернігові - пам'ятник князю, убитому демонстрантами. ФОТО

Українська мова, польський чиновник і куля в його голові

1999: розстріл міністрів у вірменському парламенті. ВІДЕО

Теракти Польської соціалістичної партії на чолі з Пілсудським

Червоний терор як інструмент знищення ворожих соціальних груп

ОУН між терором і місією творення самостійної держави

Ірландія та ІРА. Нація, яка не капітулює

Інші матеріали за темою "Тероризм"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.