Під Луцьком відкрили пам'ятник українцям, убитим у 1943 році. ФОТО

Про це повідомляє "Під прицілом".

"В часи війни за участі німців в селі почалися постійні грабежі на напади на мешканців, - зазначають волинські журналісти. - Відтак, у двадцятих числах червня 1943 року невідомі особи спалили сусіднє село Дідовець".

За повідомленням видання, на тому хуторі жили сім’ї польської національності. Ніхто із мешканців хутору не постраждав - таким чином, їх просто налякали, аби вони покинули українську територію. Однак поляків такий учинок обурив.

"Підозрюючи у злочині вікторянців, вони [поляки] звернулися до німецької жандармерії у Луцьку з проханням розібратися, - пише видання. - Таким чином, німці спалили будинки у селі і вбили кількох мирних жителів. Після цього, дорогою до Луцька їх обстріляли невідомі. Місцеві мешканці розповідають, що гітлерівців було убито, проте фактів, які б це підтверджували, немає".

23 червня до села Вікторяни увірвалася каральна експедиція німців, які повністю спалили село. Відтак згоріли всі 33 хати та 29 мирних мешканців.

Жителі Вікторян припускають, що їхнє село того зловісного літнього дня могли спалити саме поляки, які напряму підкорялися німецькому командуванню.

Показово, що на пам'ятнику немає напису, який би звинувачував поляків. Ось це справжнє примирення

Сьогодні у селі проживає близько 45 людей, більшість із яких пенсіонери.

Монумент відкрито біля пам'ятника вікторянцям, загиблим на фронтах Другої світової

Місцеві мешканці не забувають своєї історії, а тому встановили пам’ятник жителям села Вікторяни, спаленим 23 червня 1943 року. На монументі - перелік імен усіх загиблих.

"Нас було 9 душ, мама нас ховала. Коли вбили батька, мама зомліла. Ми були такі налякані, не знали, що робити, вже почали оплакувати маму, а не загиблого батька. Все спалили, одна тільки бляха лежала, їсти нема що, вдіти нема…", - розповідає очевидиця тих подій Ірина Веремчук.

Всі фото: p-p.com.ua

Варто зауважити, що місцева влада не брала участі у фінансуванні встановлення пам’ятнику. Цим займався виходець Вікторян - депутат Луцької районної ради Вадим Веремчук. Саме його рідня опинилась у числі загиблих 23 червня 1943 року.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку переклав провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, назвавши трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"