Львівські депутати взялися перенести прах Коновальця в Україну. ФОТО

Львівські депутати проголосували за створення організаційного комітету із питань увічнення пам'яті та перенесення з Нідерландів в Україну праху першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

Таке рішення прийняте 25 червня під час засідання сесії Львівської обласної ради, повідомляє урядова агенція "Укрінформ".

Як відомо, у 2010 році на Личаківському цвинтарі Львова перепоховано прах провідних діячів Організації українських націоналістів (демократичної фракції ОУН, так званих "двійкарів") Лева і Дарії Ребетів, які раніше були поховані у Мюнхені.

Тоді ж висловлювалися ідеї перепоховати в Україні і лідера ОУН (революційної) Степана Бандеру, але його онук порадив українцям більше думати про сучасну політику, а не про історію.

Євген Коновалець - полковник Армії УНР, голова Української військової організації, один із лідерів політичного руху українців в еміграції, перший керівник Організації українських націоналістів (1929 рік).

 Литовський паспорт Євгена Коновальця (1929 рік)

Загинув у 1938 році у Роттердамі в результаті спецоперації, проведеної органами НКВД СРСР.

Могила Євгена Коновальця у Роттердамі. Фото: Олеся ІСАЮК

Похований на цвинтарі Кроссвейк в Роттердамі, однак там закінчується термін оренди місця, де поховано прах голови проводу українських націоналістів, тому постало питання про перенесення його в Україну.

Дивіться також:

Мандрівка до Полковника. Як убитий і де похований Коновалець. ФОТО

У Литві відкрили пам'ятний знак Коновальцю. ФОТО

Євген Коновалець і наша доба. До 120-річчя з дня народження

Спочатку Межигіря, а перепоховання Бандери - згодом

Поховання видатних українців у світі. Хто і де? ФОТО

Інші матеріали за темою "Коновалець"

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.