Львівські депутати взялися перенести прах Коновальця в Україну. ФОТО

Львівські депутати проголосували за створення організаційного комітету із питань увічнення пам'яті та перенесення з Нідерландів в Україну праху першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

Таке рішення прийняте 25 червня під час засідання сесії Львівської обласної ради, повідомляє урядова агенція "Укрінформ".

Як відомо, у 2010 році на Личаківському цвинтарі Львова перепоховано прах провідних діячів Організації українських націоналістів (демократичної фракції ОУН, так званих "двійкарів") Лева і Дарії Ребетів, які раніше були поховані у Мюнхені.

Тоді ж висловлювалися ідеї перепоховати в Україні і лідера ОУН (революційної) Степана Бандеру, але його онук порадив українцям більше думати про сучасну політику, а не про історію.

Євген Коновалець - полковник Армії УНР, голова Української військової організації, один із лідерів політичного руху українців в еміграції, перший керівник Організації українських націоналістів (1929 рік).

 Литовський паспорт Євгена Коновальця (1929 рік)

Загинув у 1938 році у Роттердамі в результаті спецоперації, проведеної органами НКВД СРСР.

Могила Євгена Коновальця у Роттердамі. Фото: Олеся ІСАЮК

Похований на цвинтарі Кроссвейк в Роттердамі, однак там закінчується термін оренди місця, де поховано прах голови проводу українських націоналістів, тому постало питання про перенесення його в Україну.

Дивіться також:

Мандрівка до Полковника. Як убитий і де похований Коновалець. ФОТО

У Литві відкрили пам'ятний знак Коновальцю. ФОТО

Євген Коновалець і наша доба. До 120-річчя з дня народження

Спочатку Межигіря, а перепоховання Бандери - згодом

Поховання видатних українців у світі. Хто і де? ФОТО

Інші матеріали за темою "Коновалець"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.