Спецпроект

Будинок-музей Цвєтаєвої відкрився після реставрації

У підмосковному Королеві (Болшево) відкрився меморіальний будинок-музей Марини Цвєтаєвої, що знаходився на ремонті близько року.

Про це пише facenews.ua.

Реставрацію будинку-музею було розпочато в серпні 2012 року. З муніципального та обласного бюджетів на ці роботи було виділено 31 мільйон рублів.

Також було заново облаштовано сквер, де гуляла поетеса. "Зовсім недавно все облаштували - викорчували сухі дерева, виклали доріжки, поставили лавочки", - розповіла місцева мешканка, зазначивши, що ще нещодавно тут була занедбана територія.

У березня 2013 року підмосковна влада на вимогу мешканців зменшила поверховість висотного будинку, який будували по сусідству зі сквером Цвєтаєвої - з 22 до 17 поверхів.

Марина Цвєтаєва жила в Королеві (на дачі НКВС у Болшево) п'ять місяців - з червня по листопад 1939 року відразу після повернення з еміграції. У цей період було заарештовано її чоловіка, Сергія Ефрона і дочку Аріадну, після чого поетеса з'їхала з дачі. З початком Другої Світової війни Цвєтаєва поїхала з сином Георгієм в евакуацію і 31 серпня 1941 покінчила з собою. У передсмертній записці синові Цвєтаєва попросила вибачення за свій вчинок, пояснивши, що "важко хвора", "потрапила в глухий кут" і "більше не могла жити".

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.