Посол США святкував перемогу козацької зброї під Очаковом. ФОТО

В Очакові (Миколаївщина) козаки з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей разом із послом США в Україні відсвяткували перемогу української зброї у Лиманській битві 1788 року. Тоді проти османського флоту бився і засновник ВМФ США.

Присутність американського дипломата на святі не було випадковою, повідомляє 048.ua.

На свято прибув офіцер ВМС США у відставці Олег Головатий - нащадок знаменитого отамана козаків-чорноморців Антона Головатого [командир Чорноморської веслової флотилії під час Лиманської битви, майбутній командир Чорноморського козацького війська і організатор колонізації українськими козаками Кубані - ІП].

Крім того, в битві на водах Дніпровського лиману 225 років пліч-о-пліч із козаками проти турецького флоту бився засновник військово-морського флоту США адмірал Джон Поль Джонс.

Афіша заходу

Американського дипломата не збентежило, що святкування відбувалося на центральній площі Очакова, біля пам'ятника Володимиру Леніну, зазначає видання.

Посол США Джон Теффт біля пам'ятника Леніну. Фото: 048.ua

Посол США із зацікавленням поспілкувався з одеськими кобзарями і був зворушений відродженням справжніх інструментів та репертуару, який міг чути у виконанні Антона Головатого і засновник ВМФ США.

На подібних кобзах грав Антон Головатий, бойовий побратим Джона Поля Джонса

Лиманська битва (Битва на водах Очаківських) відбулася між флотом Російської імперії й експедиційними силами Османської імперії в червні 1788 року у Дніпрово-Бузькому лимані. Основну ударну силу імперського флоту складали козаки, на інших кораблях теж служили переважно українці.

Завдяки умілим маневрам козацьких чайок турецьку ексадру, яка намагалася розблокувати свою оточену фортецю Очаків, було розбито. Під час одного з боїв загинув отаман чорноморських козаків Сидір Білий. У грудні 1788 року Очаків було взято штурмом.

Внаслідок мирного договору 1791 року землі нинішньої Одещини і Миколаївщини остаточно повернулися до України, імперія також закріпила за собою захоплений за кілька років до того Крим.

 Бронзово-мармуровий саркофаг із останками Поля Джонса у Військово-морській Академії США. Його цілодобово охороняє почесна варта. Могили Антона Головатого, який помер під час походу на Іран, не збереглося

Успіх Чорноморського козацького війська посприяв колонізації земель між Південним Бугом і Дністром, але після утворення на цих землях Катеринославської губернії (і імператорської адміністрації) козаки переселилися на Кубань.

Детальніше про Лиманську битву читайте у матеріалі "Сидір Білий і Чорний корсар. Як козаки із адміралом США воювали"

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.