Посол США святкував перемогу козацької зброї під Очаковом. ФОТО

В Очакові (Миколаївщина) козаки з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей разом із послом США в Україні відсвяткували перемогу української зброї у Лиманській битві 1788 року. Тоді проти османського флоту бився і засновник ВМФ США.

Присутність американського дипломата на святі не було випадковою, повідомляє 048.ua.

На свято прибув офіцер ВМС США у відставці Олег Головатий - нащадок знаменитого отамана козаків-чорноморців Антона Головатого [командир Чорноморської веслової флотилії під час Лиманської битви, майбутній командир Чорноморського козацького війська і організатор колонізації українськими козаками Кубані - ІП].

Крім того, в битві на водах Дніпровського лиману 225 років пліч-о-пліч із козаками проти турецького флоту бився засновник військово-морського флоту США адмірал Джон Поль Джонс.

Афіша заходу

Американського дипломата не збентежило, що святкування відбувалося на центральній площі Очакова, біля пам'ятника Володимиру Леніну, зазначає видання.

Посол США Джон Теффт біля пам'ятника Леніну. Фото: 048.ua

Посол США із зацікавленням поспілкувався з одеськими кобзарями і був зворушений відродженням справжніх інструментів та репертуару, який міг чути у виконанні Антона Головатого і засновник ВМФ США.

На подібних кобзах грав Антон Головатий, бойовий побратим Джона Поля Джонса

Лиманська битва (Битва на водах Очаківських) відбулася між флотом Російської імперії й експедиційними силами Османської імперії в червні 1788 року у Дніпрово-Бузькому лимані. Основну ударну силу імперського флоту складали козаки, на інших кораблях теж служили переважно українці.

Завдяки умілим маневрам козацьких чайок турецьку ексадру, яка намагалася розблокувати свою оточену фортецю Очаків, було розбито. Під час одного з боїв загинув отаман чорноморських козаків Сидір Білий. У грудні 1788 року Очаків було взято штурмом.

Внаслідок мирного договору 1791 року землі нинішньої Одещини і Миколаївщини остаточно повернулися до України, імперія також закріпила за собою захоплений за кілька років до того Крим.

 Бронзово-мармуровий саркофаг із останками Поля Джонса у Військово-морській Академії США. Його цілодобово охороняє почесна варта. Могили Антона Головатого, який помер під час походу на Іран, не збереглося

Успіх Чорноморського козацького війська посприяв колонізації земель між Південним Бугом і Дністром, але після утворення на цих землях Катеринославської губернії (і імператорської адміністрації) козаки переселилися на Кубань.

Детальніше про Лиманську битву читайте у матеріалі "Сидір Білий і Чорний корсар. Як козаки із адміралом США воювали"

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.