СОФІЮ І ЛАВРУ ЗАЛИШИЛИ У СПИСКУ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ

Комітет Світової спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити у списку Світової спадщини Києво-Печерську Лавру і національний заповідник "Софія Київська".

Таке рішення було прийнято на засіданні комітету в Камбоджі в рамках 37-ї сесії ЮНЕСКО, повідомляє Інтерфакс із посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

"Я хотів би привітати вас і українську громадськість з тим, що на сьогоднішній день це питання знято і на найближчій сесії, і дай Боже, навіки, більше це питання ніколи підніматися не буде", - сказав міністр.

Новохатько зазначив, що під час голосування на засіданні комітету з критикою України активно виступали представники Німеччини та Швейцарії. Водночас Україну підтримали такі країни, як Росія, Японія, Алжир та ін.

Міністр підкреслив, що після сьогоднішнього голосування це питання остаточно знято з порядку денного засідань ЮНЕСКО.

Разом з тим українська делегація очікує позитивних результатів у ході голосування про можливість включення до списку Світової спадщини Херсонесу і дерев'яних церков Карпатського регіону.

Як відомо, Національному заповіднику "Софія Київська" і "Києво-Печерській Лаврі" загрожувало виключення зі списку ЮНЕСКО у зв'язку із забудовою буферних зон.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.