Спецпроект

У Дніпропетровську розпочали будувати ракетний музей

У будівлі Дніпропетровської обласної ради розпочато будівництво музейного комплексу "Парк ракет", вартість якого складе 8 млн грн.

Про це повідомляє Інтерфакс із посиланням на голову Дніпропетровської облради Євгена Удода.

"На відкритому майданчику музейного комплексу буде встановлено кілька справжніх бойових ракет, їх виготовило ВО "Південний машинобудівний завод". Проект здійснюється в режимі співфінансування: з обласного бюджету, коштів ВО "Південмаш" і ВО "Дніпроважмаш" і ще декількох компаній",- сказав він.

За словами Удода, з обласного бюджету цього року виділено 7 млн грн.

"Парк ракет" буде розташований в центрі Дніпропетровська для максимального залучення туристів і стане однією з ключових точок туристичного маршруту Дніпропетровськом як космічною столицею України для школярів області, а також гостей з України та з-за кордону.

Відкриття музейного комплексу заплановано на жовтень цього року - до 70-річчя форсування Дніпра під час наступу радянських військ у 1943 році.

Як відомо, на початку 2013 року про створення Парку ракету у Дніпропетровську заявив голова облради Євген Удод.

З середини XX століття Дніпропетровськ вважається ракетно-космічною столицею України. За 70 років КБ "Південне" і "Південмаш" розробили та впровадили у виробництво чотири покоління міжконтинентальних балістичних ракет і 72 типи космічних апаратів, запустили на орбіту понад 400 супутників власного виробництва.

Дивіться також: "Екскурсія Музеєм Космонавтики. ФОТО"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.