Спецпроект

У Дніпропетровську розпочали будувати ракетний музей

У будівлі Дніпропетровської обласної ради розпочато будівництво музейного комплексу "Парк ракет", вартість якого складе 8 млн грн.

Про це повідомляє Інтерфакс із посиланням на голову Дніпропетровської облради Євгена Удода.

"На відкритому майданчику музейного комплексу буде встановлено кілька справжніх бойових ракет, їх виготовило ВО "Південний машинобудівний завод". Проект здійснюється в режимі співфінансування: з обласного бюджету, коштів ВО "Південмаш" і ВО "Дніпроважмаш" і ще декількох компаній",- сказав він.

За словами Удода, з обласного бюджету цього року виділено 7 млн грн.

"Парк ракет" буде розташований в центрі Дніпропетровська для максимального залучення туристів і стане однією з ключових точок туристичного маршруту Дніпропетровськом як космічною столицею України для школярів області, а також гостей з України та з-за кордону.

Відкриття музейного комплексу заплановано на жовтень цього року - до 70-річчя форсування Дніпра під час наступу радянських військ у 1943 році.

Як відомо, на початку 2013 року про створення Парку ракету у Дніпропетровську заявив голова облради Євген Удод.

З середини XX століття Дніпропетровськ вважається ракетно-космічною столицею України. За 70 років КБ "Південне" і "Південмаш" розробили та впровадили у виробництво чотири покоління міжконтинентальних балістичних ракет і 72 типи космічних апаратів, запустили на орбіту понад 400 супутників власного виробництва.

Дивіться також: "Екскурсія Музеєм Космонавтики. ФОТО"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.