АНОНС: телевізійна ІП - про "український фашизм". ВІДЕО

18 червня у черговій телепрограмі ІП ретельно аналізуватиме, чи є у нині чинної влади бодай найменші науково обґрунтовані причини звинувачувати неприхильних до владного курсу українців у намаганні "відродити фашистські тенденції".

Зокрема, у розмові з завідувачем кафедри історії України Українського Католицького Університету Олександром Зайцевим ведучий програми Вахтанг Кіпіані заторкне такі аспекти цієї ідеологічно-політично-історичної проблематики:

- чому українські організації, які у 30-их роках чітко декларували профашистське спрямування, стрімко зійшли на маргінес політичних процесів?

- якими були причини у лідерів Організації Українських Націоналістів виключати з лав ОУН діячів, які позиціонували себе фашистами?

- для чого ідеологи українського націоналістичного підпілля відмежовувалися від ідей німецького гітлерівського нацизму?

- виходячи з яких саме аргументів, видатні представники ОУН ще в середині 40-их років  доводили спорідненість методик діяльності та ідеологічного підґрунтя гітлерівського Третього рейху і сталінського СРСР?

Іншою головною темою випуску "Історичної Правди" стане розмова про маловідому болючу сторінку минувшини нашої держави - примусове виселення десятків тисяч бойків у 1951 р. з їхніх рідних земель у Бескидах у степові райони Донеччини.

- на підставі яких формальних підстав українських бойків примусово перевезли у малопридатні для життя регіони УРСР?

- чому "переселенські квитки", які видали насильно відселеним бойкам, унеможливили повернення українців на рідні землі?

- як уродженці Карпат у середовищі безнаціональної спільноти намагалися зберегти власну етнічну ідентифікацію та звичаї?

- чи є шанси на створення у Львові Музею Бойківської історії, експозиція якого могла б наочно повідати про багатство історії та культури і про трагедію однієї з гілок української нації?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.