Спецпроект

З музею в Софії вкрали гітлерівський прапор

Полковий гітлерівський трофейний прапор часів Другої світової війни вкрадено з Національного військово-історичного музею в Софії.

Про це пише ukrinform.ua.

Про крадіжку повідомив прес-секретар Софійської окружної військової прокуратури полковник Елін Алексов.

"Військова поліція отримала сигнал про зникнення музейного експоната. Але поки не закінчиться слідство, я не можу повідомити ніякі подробиці. Можу лише підтвердити, що з історичного музею дійсно зник трофейний прапор німецького Вермахту. Як це сталося, з'ясовує слідство", - розповів він .

За словами автора болгарського сайту "Втрачена Болгарія" Пейо Колева, який є експертом з ратітетів Другої світової війни, це дуже коштовний прапор, через те, що він єдиний у своєму роді.

"Його ціна залежить від покупця. Думаю, що його вартість сягає кількох десятків тисяч євро. Але точну суму назвати складно", - сказав експерт.

При цьому, за словами П.Колева, прапор навряд чи залишиться в Болгарії.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.