Суд утретє скасував рішення Львівської міськради про заборону символіки СРСР

Львівський окружний адмінсуд скасував рішення Львівської міськради про заборону радянської та комуністичної символіки.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на голову Львівської облорганізації Антифашистського комітету Олександра Калинюка.

"Сьогодні суд задовольнив протест прокуратури і скасував рішення Львівської міськради в частині заборони використання 9 травня символіки СРСР та комуністичної символіки, оскільки Львівська міськрада перевищила свої повноваження", - сказав він.

За словами Калинюка, у рішенні суду зазначено, що "положення зазначеного рішення Львівської міськради суперечать з одного боку пунктам закону про увічнення Другої світової війни, а з іншого - закону України про політичні партії, в якому зазначено, що органи влади не мають права втручатися в діяльність політичних партій, а отже і Компартії України, яка є легальною політичною партією зі своєю символікою".

Він також зазначив, що у Львівської міськради є 10 днів на апеляцію.

Як відомо, 25 квітня 2013 року Львівська міськрада ухвалила рішення про заборону використання в місті символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки 8-9 травня. 7 травня суд призупинив дію цього рішення.

Нагадаємо, 26 квітня 2012 року депутати Львівської міськради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні 2012-го суд у Львові з подачі місцевої прокуратури відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Уперше заборона символіки і її відміна відбулася у квітні 2011 року за такою ж схемою. Тоді інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові.

У червні 2011-го Конституційний суд визнав незаконним використання червоного прапора нарівні з державним прапором України.

Радянська і нацистська символіка заборонена з 2012 року в Молдові і Грузії. Ще раніше вони були заборонені в Литві та Польщі.

За проведеним у 2011 році опитуванням Центру соціальних досліджень "Софія", 65% українців негативно ставляться до заборони використання прапорів з радянською символікою.

Про інші заборони і дозволи на носіння прапорів читайте в темі "Символіка"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.