Суд утретє скасував рішення Львівської міськради про заборону символіки СРСР

Львівський окружний адмінсуд скасував рішення Львівської міськради про заборону радянської та комуністичної символіки.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на голову Львівської облорганізації Антифашистського комітету Олександра Калинюка.

"Сьогодні суд задовольнив протест прокуратури і скасував рішення Львівської міськради в частині заборони використання 9 травня символіки СРСР та комуністичної символіки, оскільки Львівська міськрада перевищила свої повноваження", - сказав він.

За словами Калинюка, у рішенні суду зазначено, що "положення зазначеного рішення Львівської міськради суперечать з одного боку пунктам закону про увічнення Другої світової війни, а з іншого - закону України про політичні партії, в якому зазначено, що органи влади не мають права втручатися в діяльність політичних партій, а отже і Компартії України, яка є легальною політичною партією зі своєю символікою".

Він також зазначив, що у Львівської міськради є 10 днів на апеляцію.

Як відомо, 25 квітня 2013 року Львівська міськрада ухвалила рішення про заборону використання в місті символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки 8-9 травня. 7 травня суд призупинив дію цього рішення.

Нагадаємо, 26 квітня 2012 року депутати Львівської міськради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні 2012-го суд у Львові з подачі місцевої прокуратури відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Уперше заборона символіки і її відміна відбулася у квітні 2011 року за такою ж схемою. Тоді інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові.

У червні 2011-го Конституційний суд визнав незаконним використання червоного прапора нарівні з державним прапором України.

Радянська і нацистська символіка заборонена з 2012 року в Молдові і Грузії. Ще раніше вони були заборонені в Литві та Польщі.

За проведеним у 2011 році опитуванням Центру соціальних досліджень "Софія", 65% українців негативно ставляться до заборони використання прапорів з радянською символікою.

Про інші заборони і дозволи на носіння прапорів читайте в темі "Символіка"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.