Депутати і чиновники добивають українську археологію - заява науковців

Археологи України стверджують, що внесені торік зміни до законів "Про охорону археологічної спадщини" та "Про охорону культурної спадщини" призвели до знищення всього механізму захисту археологічних пам’яток.

Про це йдеться в офіційному запиті, надісланому до українських урядовців і депутатів від імені Спілки археологів.

На думку авторів запиту, зміни в законах суперечать Конституції та ратифікованим ВР міжнародним угодам і поставили українських археологів "на межу виживання".

"Де-факто, обидва закони були зведені до декларації, оскільки всі норми, що регламентували археологічну експертизу, заборону землевідводу та облік земель історико-культурного призначення, були скасовані", - стверджується у запиті.

За словами археологів, відтепер усі функції з землевідведення передані Держкомзему та архітектурним комісіям, які навіть не переймаються тим, що в реєстрі не визначені межі археологічних пам’яток національного та місцевого значення.

"В результаті сам Держкомзем спільно з Міністерством юстиції з початку року займається ... діяльністю зі скасування тих положень законодавства, які ще заважають йому безконтрольно розпоряджатися археологічною спадщиною України", - заявляють археологи.

Науковці стверджують, що тепер при землевідводах і міському будівництві "ніхто не буде зважати на те, що новий власник або будівельник буде нищити культурну спадщину всього українського народу".

Спілка археологів також підкреслює, що нова редакція законів призвела до того, що діяльність охоронних археологічних служб України зупинилася - внаслідок чого десятки спеціалістів-археологів залишилися без роботи, а державний бюджет утратив відповідні надходження.

"Навіть у радянські часи вартість археологічного обстеження вносилася в усі проекти забудови, археологи виявляли сотні нових пам’яток, проводили фіксацію старих, поповнювали колекції музеїв, - зазначається у запиті. - Охоронні археологічні служби України працювали 15 років, а тепер вони поза законом".

Науковці стурбовані, що "жодне з міністерств не втрутилось, коли більшість ВР приймали антиконституційне, антиєвропейське, "безкультурне" рішення". Президент Віктор Янукович теж не відреагував, хоча попередньо заявляв, що візьме це питання під контроль.

Копію запиту надіслано голові Конституційного суду, прем'єр-міністру, міністрам культури і юстиції, а також усім членам профільних комітетів ВР.

Дивіться також:

Що буде з археологією після правок до законів

З проекту Генплану Києва вилучено більшість археологічних пам'яток

У Луганську знищили курган, якому 5 тисяч років

Забудовників, які знищили археологічний шар на Подолі, оштрафували на 2,3 млн

2010: Янукович заплутався у слові "Археологія". ВІДЕО

Украдений тризуб або Як припинити нищення пам'яток

Інші матеріали за темою "Археологія"

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.