Поляки теж видали комікси про Голодомор та УРСР. ФОТО

У Польщі переклали і видали "Українські щоденники (зошити)" – графічну новелу про історію України. Італійський художник Іґорт кілька місяців мешкав у Дніпропетровську, Криму та Києві, збираючи свідчення про Голодомор і життя в Українській РСР.

Про це повідомляє Gildia.pl.

"Іґорт оживляє спогади українців і допомагає нам краще зрозуміти обставини нещасного краю, де на зміну жорстокій сталінській спадщині прийшла неспокійна сучасність - нема гулагів, але є політичні вбивства і всюдисуща корупція", - йдеться в анотації польського видання.

Як відомо, наразі "Українські щоденники" вийшли італійською, французькою, німецькою та англійською.

 Обкладинка польського видання "Українських зошитів"

В основі книги графічних новел – спогади чотирьох "маленьких" людей, долі яких відзначені жорстокими періодами історії цього століття. Серафима Андріївна розповіла про Голодомор 1932-33 років, Микола Васильович згадує німецьку окупацію і післявоєнні роки за Сталіна і Брежнєва.

Марія Іванівна згадує, як у 1930-тих вулицями їздили вози, завалені трупами. Вона сумує за брєжнєвськими часами, коли продукти були дешевими, хоча одяг і решту товарів можна було купити лише у розстрочку. Сьогодні, витративши всі гроші на лікування, Марія Іванівна просить милостиню і чекає смерті.

Микола Іванович ностальгує за колгоспом і почувається загубленим у сьогоднішній Україні.

 

"Я хотів показати не Історію з великої літери, а маленьку, особисту історію, - розповів Іґорт "Історичній Правді". - Тому я працював як журналіст, розмовляючи з людьми і уникаючи найменшої вигадки, навіть коли вона сама просилася для зв'язки сюжету.

Коли я повертався з України в Париж, мені було гидко бачити наш надмірний достаток. В Україні була бідність, але сповнена гідності. Однак тема голоду дуже табуйована - так, наче сталінський страх триває дотепер. Люди неохоче про це говорять.

Я сам з Італії і належу до лівих. І мої товариші-ліваки стурбовано мене питали, коли я розповів їм почуті історії про Голодомор: "Ти ж не будеш це малювати? Ти ж не даси нашим опонентам такий козир? Адже праві почнуть маніпулювати цими фактами".

Так, якщо праві почнуть маніпулювати, це буде проблема. Однак іще більша проблема - ігнорувати історичну правду".

 Іґорт із французьким виданням "Українських зошитів". Фото: Павло СОЛОДЬКО

Польське видання "Українських щоденників" коштує 79 злотих (близько 200 грн).

Дивіться також:

"Українські щоденники". Французьке видання. СКАНИ

Інститут національної пам'яті видав комікс про убивство нациста. ФОТО

Школяр намалював шпаргалку до "Слова о полку Ігоревім". КОМІКС

Інші матеріали за темою "Комікс"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.