Росархів вивісив в інтернет 400 тисяч документів з архівів Сталіна і КПРС

Федеральна архівна агенція Росії (Росархів) запустила сайт "Документи радянської епохи". На ньому можна побачити в електронному вигляді більш ніж 400 тисяч матеріалів із особистого фонду Йосипа Сталіна і Політбюро ЦК Компартії СРСР.

В основу проекту лягли документи з Російського державного архіву соціально-політичної історії - колишнього Центрального партійного архіву КПРС, повідомляє РІА Новости із посиланням на главу Росархіва Андрій Артізова.

Усі матеріали розділені на два блоки: матеріали Політбюро ЦК РКП (б) за 1919-1933 роки та матеріали з особистого фонду Сталіна за всі роки життя вождя.

Загальний обсяг становить 390 тисяч сторінок або приблизно 100 тисяч документів. Робота з оцифрування зайняла близько п'яти років.

Документи можна не тільки читати, але і роздруковувати, ставити закладки в тексті. Важливо й те, що користувачі можуть отримати код для цитування в соціальних мережах, наприклад в Twitter і Facebook.

Інтернет-адреса сайту - sovdoc.rusarchives.ru

Артізов вказав на важливість публікації документів у світлі підготовки нового підручника з історії. Це питання напередодні обговорювалося на засіданні президії Російського історичного товариства.

"Процес самоідентифікації сучасної Росії не буде завершений, поки ми спільними зусиллями не виробили зваженого підходу до радянської епохи, - зазначив Артізов. - Підходу, який буде заснований на об'єктивному аналізі та буде тверезо оцінювати як досягнення тієї пори, так і ціну, яку довелося заплатити суспільству і громадянам за ці досягнення".

З ним згоден і ректор Російського державного гуманітарного університету, історик Юхим Пивовар.

"Важливий і пізнавальний, і методичний елемент цього процесу. Ми знаходимося на стадії підготовки нового покоління підручників історії. Ці матеріали, раніше недоступні широкому колу читачів, повинні бути відображені в навчальній літературі для середньої і вищої школи", - сказав ректор.

"Дуже багато йде дискусій про ці сюжети і цей відкритий доступ до інформації дозволить відмести деякі радикальні позиції, дозволить використовувати науковий підхід для аналізу тих процесів, які мали місце і які ми не замовчуємо, а готові вивчати, інтерпретувати на новому рівні з використанням усього багатства матеріалів ", - додав він.

Глава Росархіву також повідомив, що англомовна версія сайту в перспективі стане доступна в інших країнах світу, зокрема в США. "Це буде платна підписка, частину доходу від якої буде надходити до бюджету Росії", - сказав він.

За словами Артізова, в планах Росархіву "публікація до 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні документів про діяльність радянської військової адміністрації в Німеччині, німецького трофейного фонду та документів Державного комітету оборони".

Як відомо, у березні 2013 року було відкрито Електронний архів визвольного руху avr.org.ua, який надав доступ більше ніж до 10 тисяч документів.

Дивіться також інші матеріали на тему "Архіви" і "Росія"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.