Росархів вивісив в інтернет 400 тисяч документів з архівів Сталіна і КПРС

Федеральна архівна агенція Росії (Росархів) запустила сайт "Документи радянської епохи". На ньому можна побачити в електронному вигляді більш ніж 400 тисяч матеріалів із особистого фонду Йосипа Сталіна і Політбюро ЦК Компартії СРСР.

В основу проекту лягли документи з Російського державного архіву соціально-політичної історії - колишнього Центрального партійного архіву КПРС, повідомляє РІА Новости із посиланням на главу Росархіва Андрій Артізова.

Усі матеріали розділені на два блоки: матеріали Політбюро ЦК РКП (б) за 1919-1933 роки та матеріали з особистого фонду Сталіна за всі роки життя вождя.

Загальний обсяг становить 390 тисяч сторінок або приблизно 100 тисяч документів. Робота з оцифрування зайняла близько п'яти років.

Документи можна не тільки читати, але і роздруковувати, ставити закладки в тексті. Важливо й те, що користувачі можуть отримати код для цитування в соціальних мережах, наприклад в Twitter і Facebook.

Інтернет-адреса сайту - sovdoc.rusarchives.ru

Артізов вказав на важливість публікації документів у світлі підготовки нового підручника з історії. Це питання напередодні обговорювалося на засіданні президії Російського історичного товариства.

"Процес самоідентифікації сучасної Росії не буде завершений, поки ми спільними зусиллями не виробили зваженого підходу до радянської епохи, - зазначив Артізов. - Підходу, який буде заснований на об'єктивному аналізі та буде тверезо оцінювати як досягнення тієї пори, так і ціну, яку довелося заплатити суспільству і громадянам за ці досягнення".

З ним згоден і ректор Російського державного гуманітарного університету, історик Юхим Пивовар.

"Важливий і пізнавальний, і методичний елемент цього процесу. Ми знаходимося на стадії підготовки нового покоління підручників історії. Ці матеріали, раніше недоступні широкому колу читачів, повинні бути відображені в навчальній літературі для середньої і вищої школи", - сказав ректор.

"Дуже багато йде дискусій про ці сюжети і цей відкритий доступ до інформації дозволить відмести деякі радикальні позиції, дозволить використовувати науковий підхід для аналізу тих процесів, які мали місце і які ми не замовчуємо, а готові вивчати, інтерпретувати на новому рівні з використанням усього багатства матеріалів ", - додав він.

Глава Росархіву також повідомив, що англомовна версія сайту в перспективі стане доступна в інших країнах світу, зокрема в США. "Це буде платна підписка, частину доходу від якої буде надходити до бюджету Росії", - сказав він.

За словами Артізова, в планах Росархіву "публікація до 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні документів про діяльність радянської військової адміністрації в Німеччині, німецького трофейного фонду та документів Державного комітету оборони".

Як відомо, у березні 2013 року було відкрито Електронний архів визвольного руху avr.org.ua, який надав доступ більше ніж до 10 тисяч документів.

Дивіться також інші матеріали на тему "Архіви" і "Росія"

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР