Росархів вивісив в інтернет 400 тисяч документів з архівів Сталіна і КПРС

Федеральна архівна агенція Росії (Росархів) запустила сайт "Документи радянської епохи". На ньому можна побачити в електронному вигляді більш ніж 400 тисяч матеріалів із особистого фонду Йосипа Сталіна і Політбюро ЦК Компартії СРСР.

В основу проекту лягли документи з Російського державного архіву соціально-політичної історії - колишнього Центрального партійного архіву КПРС, повідомляє РІА Новости із посиланням на главу Росархіва Андрій Артізова.

Усі матеріали розділені на два блоки: матеріали Політбюро ЦК РКП (б) за 1919-1933 роки та матеріали з особистого фонду Сталіна за всі роки життя вождя.

Загальний обсяг становить 390 тисяч сторінок або приблизно 100 тисяч документів. Робота з оцифрування зайняла близько п'яти років.

Документи можна не тільки читати, але і роздруковувати, ставити закладки в тексті. Важливо й те, що користувачі можуть отримати код для цитування в соціальних мережах, наприклад в Twitter і Facebook.

Інтернет-адреса сайту - sovdoc.rusarchives.ru

Артізов вказав на важливість публікації документів у світлі підготовки нового підручника з історії. Це питання напередодні обговорювалося на засіданні президії Російського історичного товариства.

"Процес самоідентифікації сучасної Росії не буде завершений, поки ми спільними зусиллями не виробили зваженого підходу до радянської епохи, - зазначив Артізов. - Підходу, який буде заснований на об'єктивному аналізі та буде тверезо оцінювати як досягнення тієї пори, так і ціну, яку довелося заплатити суспільству і громадянам за ці досягнення".

З ним згоден і ректор Російського державного гуманітарного університету, історик Юхим Пивовар.

"Важливий і пізнавальний, і методичний елемент цього процесу. Ми знаходимося на стадії підготовки нового покоління підручників історії. Ці матеріали, раніше недоступні широкому колу читачів, повинні бути відображені в навчальній літературі для середньої і вищої школи", - сказав ректор.

"Дуже багато йде дискусій про ці сюжети і цей відкритий доступ до інформації дозволить відмести деякі радикальні позиції, дозволить використовувати науковий підхід для аналізу тих процесів, які мали місце і які ми не замовчуємо, а готові вивчати, інтерпретувати на новому рівні з використанням усього багатства матеріалів ", - додав він.

Глава Росархіву також повідомив, що англомовна версія сайту в перспективі стане доступна в інших країнах світу, зокрема в США. "Це буде платна підписка, частину доходу від якої буде надходити до бюджету Росії", - сказав він.

За словами Артізова, в планах Росархіву "публікація до 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні документів про діяльність радянської військової адміністрації в Німеччині, німецького трофейного фонду та документів Державного комітету оборони".

Як відомо, у березні 2013 року було відкрито Електронний архів визвольного руху avr.org.ua, який надав доступ більше ніж до 10 тисяч документів.

Дивіться також інші матеріали на тему "Архіви" і "Росія"

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.