Спецпроект

АНОНС: Телевізійна "ІстПравда" - про Волинь і перший український теракт

11 червня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" йтиметься про позицію українських і польських істориків у справі болючої сторінки взаємин двох націй - про трагедію на Волині у 1943 році.

Також у програмі - про перший в українській історії теракт.

- на чому ґрунтуються переконання поляків, що це був класичний геноцид проти польської етнічної групи?

- чому вітчизняні історики вважають, що криваву різанину на Волині у 1943 р. спровокували поляки, які масово знищували українців на Холмщині?

- чи можна вважати масштабну антипольську акцію на Волині спонтанною, чи все ж таки це був добре спланований виступ підрозділів УПА?

- скільки ще часу взаємні образи представників двох сусідніх слов'янських націй шкодитимуть формуванню цивілізованих українсько-польських взаємин, як личить європейським державам у III тисячолітті? 

Іншою головною темою програми "Історична Правда" 11 червня буде розмова про перший в історії Галичини терористичний акт - вбивство у Львові студентом Мирославом Січинським намісника Австро-Угорського Цісаря графа Анджея Потоцького.

- чому це вбивство спровокувало появу цілого "культу Січинського" серед українців, що, зокрема, призвело до популяризації імені Мирослав?

- скільки правди у тому, що після ув'язнення Січинського поліція "закривала очі" на інформацію про організацію його втечі з в'язниці?

- як тогочасна влада намагалася нівелювати наслідки цього теракту, щоби не допустити ескалації напруги у стосунках українців з поляками?

- скільки користі терорист Січинський приніс Радянському Союзу у статусі громадянина США?

- чи комфортно голові Львівської обласної державної адміністрації працювати у кабінеті, де 105 років тому розстріляли повноважного представника центральної влади?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.