Спецпроект

АНОНС: Телевізійна "ІстПравда" - про Волинь і перший український теракт

11 червня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" йтиметься про позицію українських і польських істориків у справі болючої сторінки взаємин двох націй - про трагедію на Волині у 1943 році.

Також у програмі - про перший в українській історії теракт.

- на чому ґрунтуються переконання поляків, що це був класичний геноцид проти польської етнічної групи?

- чому вітчизняні історики вважають, що криваву різанину на Волині у 1943 р. спровокували поляки, які масово знищували українців на Холмщині?

- чи можна вважати масштабну антипольську акцію на Волині спонтанною, чи все ж таки це був добре спланований виступ підрозділів УПА?

- скільки ще часу взаємні образи представників двох сусідніх слов'янських націй шкодитимуть формуванню цивілізованих українсько-польських взаємин, як личить європейським державам у III тисячолітті? 

Іншою головною темою програми "Історична Правда" 11 червня буде розмова про перший в історії Галичини терористичний акт - вбивство у Львові студентом Мирославом Січинським намісника Австро-Угорського Цісаря графа Анджея Потоцького.

- чому це вбивство спровокувало появу цілого "культу Січинського" серед українців, що, зокрема, призвело до популяризації імені Мирослав?

- скільки правди у тому, що після ув'язнення Січинського поліція "закривала очі" на інформацію про організацію його втечі з в'язниці?

- як тогочасна влада намагалася нівелювати наслідки цього теракту, щоби не допустити ескалації напруги у стосунках українців з поляками?

- скільки користі терорист Січинський приніс Радянському Союзу у статусі громадянина США?

- чи комфортно голові Львівської обласної державної адміністрації працювати у кабінеті, де 105 років тому розстріляли повноважного представника центральної влади?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.