Спецпроект

АНОНС: Телевізійна "ІстПравда" - про Волинь і перший український теракт

11 червня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" йтиметься про позицію українських і польських істориків у справі болючої сторінки взаємин двох націй - про трагедію на Волині у 1943 році.

Також у програмі - про перший в українській історії теракт.

- на чому ґрунтуються переконання поляків, що це був класичний геноцид проти польської етнічної групи?

- чому вітчизняні історики вважають, що криваву різанину на Волині у 1943 р. спровокували поляки, які масово знищували українців на Холмщині?

- чи можна вважати масштабну антипольську акцію на Волині спонтанною, чи все ж таки це був добре спланований виступ підрозділів УПА?

- скільки ще часу взаємні образи представників двох сусідніх слов'янських націй шкодитимуть формуванню цивілізованих українсько-польських взаємин, як личить європейським державам у III тисячолітті? 

Іншою головною темою програми "Історична Правда" 11 червня буде розмова про перший в історії Галичини терористичний акт - вбивство у Львові студентом Мирославом Січинським намісника Австро-Угорського Цісаря графа Анджея Потоцького.

- чому це вбивство спровокувало появу цілого "культу Січинського" серед українців, що, зокрема, призвело до популяризації імені Мирослав?

- скільки правди у тому, що після ув'язнення Січинського поліція "закривала очі" на інформацію про організацію його втечі з в'язниці?

- як тогочасна влада намагалася нівелювати наслідки цього теракту, щоби не допустити ескалації напруги у стосунках українців з поляками?

- скільки користі терорист Січинський приніс Радянському Союзу у статусі громадянина США?

- чи комфортно голові Львівської обласної державної адміністрації працювати у кабінеті, де 105 років тому розстріляли повноважного представника центральної влади?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.