Спецпроект

У центрі Києва встановлять пам'ятник учителю Ступки

Поруч із Національним театром імені Івана Франка поставлять пам'ятник режисерові Сергію Данченку. За задумом скульпторів, знаменитий режисер буде представлений в іпостасі ангела-хранителя театру.

Про це пише svodka.net.

У червні поруч з Національним театром імені Івана Франка, біля входу на Камерну сцену, з'явиться пам'ятник видатному українському театральному режисерові, вчителю Богдана Ступки, Сергію Данченку.

Сергій Данченко з кінця 70-х ХХ століття почав створювати високохудожню репертуарну лінію головного драматичного театру України ("Украдене щастя", "Дядя Ваня", "Візит старої дами", "Тев'є-Тевель", "Біла ворона", "Мерлін", "Король Лір").

Скульптурне "відображення" Сергія Володимировича зустрічатиме глядачів просто біля входу на нову сцену. За задумом творців, а це скульптори Володимир та Олексій Чепелик, режисер Данченко представлений в іпостасі ангела-хранителя театру, його чесного і доброго вартового. Нібито режисер все ще продовжує в рідному театрі репетиційний процес.

Сергій Данченко

Робота над цим проектом тривала більше року. Велику допомогу - близько півмільйона гривень - надав франківцям у роботі над пам'ятником покровитель Юрій Коптєв.

На думку генерального директора франківців Михайла Захаревича, "історія нашого театру умовно ділиться на періоди "до" і "після" Данченка, оскільки Сергій Володимирович створював театр справді художній, усвідомлюючи суть і призначення національного театру".

Як повідомив Михайло Захаревич, в перспективі очікується скульптурна композиція у сквері біля театру, присвячена Богдану Ступці, для якого Данченко був головним учителем у театрі, його близьким другом.

Нагадаємо, що в цьому ж сквері вже є статуї Миколи Яковченка та Гната Юри. Таким чином, вимальовується обрис практично музейного скверу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.