Спецпроект

У центрі Києва встановлять пам'ятник учителю Ступки

Поруч із Національним театром імені Івана Франка поставлять пам'ятник режисерові Сергію Данченку. За задумом скульпторів, знаменитий режисер буде представлений в іпостасі ангела-хранителя театру.

Про це пише svodka.net.

У червні поруч з Національним театром імені Івана Франка, біля входу на Камерну сцену, з'явиться пам'ятник видатному українському театральному режисерові, вчителю Богдана Ступки, Сергію Данченку.

Сергій Данченко з кінця 70-х ХХ століття почав створювати високохудожню репертуарну лінію головного драматичного театру України ("Украдене щастя", "Дядя Ваня", "Візит старої дами", "Тев'є-Тевель", "Біла ворона", "Мерлін", "Король Лір").

Скульптурне "відображення" Сергія Володимировича зустрічатиме глядачів просто біля входу на нову сцену. За задумом творців, а це скульптори Володимир та Олексій Чепелик, режисер Данченко представлений в іпостасі ангела-хранителя театру, його чесного і доброго вартового. Нібито режисер все ще продовжує в рідному театрі репетиційний процес.

Сергій Данченко

Робота над цим проектом тривала більше року. Велику допомогу - близько півмільйона гривень - надав франківцям у роботі над пам'ятником покровитель Юрій Коптєв.

На думку генерального директора франківців Михайла Захаревича, "історія нашого театру умовно ділиться на періоди "до" і "після" Данченка, оскільки Сергій Володимирович створював театр справді художній, усвідомлюючи суть і призначення національного театру".

Як повідомив Михайло Захаревич, в перспективі очікується скульптурна композиція у сквері біля театру, присвячена Богдану Ступці, для якого Данченко був головним учителем у театрі, його близьким другом.

Нагадаємо, що в цьому ж сквері вже є статуї Миколи Яковченка та Гната Юри. Таким чином, вимальовується обрис практично музейного скверу.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.