У Києві говоритимуть про військову історію Речі Посполитої XVII сторіччя

Посольство Республіки Польща в Україні запрошує до участі в Українсько-Польському круглому столі істориків XVII сторіччя.

Про це ІП повідомили у посольстві Польщі.

"Великі історичні річниці, які припадають на цей рік - 330 років Битви під Віднем та 340 років Хотинської битви, є прекрасною нагодою для проведення дискусії на тему польської і української збройної історії XVII століття", - зазначають у посольстві.

Фахове обговорення обох історичних річниць буде присвячене проблематиці спільної військової історії та більш широким аспектам польської і української історії XVII століття, в тому числі її європейського контексту.

Час і місце заходу: 27 червня 2013 року oб 11:00 у посольстві Польщі в Україні (Київ, вул. Ярославів Вал, 12).

У дискусії візьмуть участь відомі українські і польські науковці – фахівці у галузі військової та загальної історії:

Модератор: професор Наталія Яковенко, кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська Академія"

Учасники:

Д-р н. Тарас Чухліб – Інститут історії України, Національна академія наук України

Канд.наук Олексій Сокирко – доцент Кафедри давньої та нової історії України Національного університету ім. Т. Шевченка

Іван Гаврилюк – аспірант Кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська Академія" та аспірант Історичного інституту Варшавського університету

Проф., д-р н. Мірослав Нагєльскі – декан Історичного інституту Варшавського унівесритету

Д-р н. Радослав Сікора – викладач в Академії Військово-морського флоту в м. Гдиня

Збігнєв Гундерт – аспірант Історичного інституту Варшавського університету.

Для того, щоб узяти участь у конференції, потрібна реєстрація - пишіть на електронну пошту Aleksander.Kowalewski@msz.gov.pl до 25 червня 2013 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Річ Посполита"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.