У Києві говоритимуть про військову історію Речі Посполитої XVII сторіччя

Посольство Республіки Польща в Україні запрошує до участі в Українсько-Польському круглому столі істориків XVII сторіччя.

Про це ІП повідомили у посольстві Польщі.

"Великі історичні річниці, які припадають на цей рік - 330 років Битви під Віднем та 340 років Хотинської битви, є прекрасною нагодою для проведення дискусії на тему польської і української збройної історії XVII століття", - зазначають у посольстві.

Фахове обговорення обох історичних річниць буде присвячене проблематиці спільної військової історії та більш широким аспектам польської і української історії XVII століття, в тому числі її європейського контексту.

Час і місце заходу: 27 червня 2013 року oб 11:00 у посольстві Польщі в Україні (Київ, вул. Ярославів Вал, 12).

У дискусії візьмуть участь відомі українські і польські науковці – фахівці у галузі військової та загальної історії:

Модератор: професор Наталія Яковенко, кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська Академія"

Учасники:

Д-р н. Тарас Чухліб – Інститут історії України, Національна академія наук України

Канд.наук Олексій Сокирко – доцент Кафедри давньої та нової історії України Національного університету ім. Т. Шевченка

Іван Гаврилюк – аспірант Кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська Академія" та аспірант Історичного інституту Варшавського університету

Проф., д-р н. Мірослав Нагєльскі – декан Історичного інституту Варшавського унівесритету

Д-р н. Радослав Сікора – викладач в Академії Військово-морського флоту в м. Гдиня

Збігнєв Гундерт – аспірант Історичного інституту Варшавського університету.

Для того, щоб узяти участь у конференції, потрібна реєстрація - пишіть на електронну пошту Aleksander.Kowalewski@msz.gov.pl до 25 червня 2013 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Річ Посполита"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.