В США ЗНАЙДЕНО ЩОДЕННИК РОЗЕНБЕРГА

Уряд США повідомив, що знайшлося 400 сторінок давно утраченого щоденника Альфреда Розенберга - нацистського діяча, який відіграв центральну роль у винищенні мільйонів цивільних людей під час Другої світової війни.

Про це повідомляє "Гааретц".

За повідомленням уряду, знайдені сторінки документу проливають нове світло на обставини зустрічей Розенберга з Гітлером та іншими нацистськими лідерами, на протиріччя у вищому ешелоні влади Третього рейху і на пограбування мистецьких артефактів в окупованій Європі.

У щоденнику також є деталі про німецьку окупацію Радянського Союзу, включно з планами масового винищення євреїв та інших мешканців Східної Європи.

"Щоденник може стати важливим джерелом для істориків, яке доповнює - а в деяких випадках протирічить - відомим наразі документам", - зазначають спеціалісти Національного меморіального музею Голокосту в Вашингтоні, які на замовлення уряду США проводили попередній аналіз документу. Не повідомляється, які саме факти протирічать.

Щоденник містить спогади Розенберга з весни 1936-го до зими 1944 року.

Альфред Розенберг - нацистський ідеолог, керівник відділом зовнішніх справ гітлерівської Німецької націонал-соціалістичної робітничої партії (НСДРП).

Народився у Талліні в родині балтійських німців, навчався в Московському технічному університеті, після революційних подій 1917 року втік до Німеччини, з 1919-го член НСДРП, з 1923-го - головний редактор партійного видання "Народний оглядач" ("Фолькішер беобахтер")

Розвинув теорії про расову вищість німців та про необхідність завоювання німцями "життєвого простору" на Сході. У керівництві нацистської партії вважався фахівцем зі справ Східної Європи.

На відміну від Еріха Коха, був прихильником "м'якої політики" щодо українців - з метою використання українських ресурсів на користь Третього рейху (тобто не винищувати, а експлуатувати населення).

Вважав недоцільним існування українських політичних партій і наділення їх політичною владою. На думку Розенберґа, українці могли допускатися до участі в самоуправлінні лише на нижчому і середньому рівнях.

Розенберг відомий і тим, що за допомогою спеціально створеного відомства і підрозділу займався викраденням творів мистецтва з окупованих країн Європи.

Був засуджений за злочини проти людства на Нюрнберзькому процесі і страчений разом із іншими чільними діячами нацизму у 1946 році. Значна частина його щоденника, який використовувася обвинуваченням як доказ, зникла після суду.

Прокурора, який обвинувачував Розенберга, довго підозрювали в тому, що він нелегально переправив щоденник у Сполучені Штати. Пізніше прокурор цитував уривки зі щоденника, але дотепер документ вважався зниклим. Уряд США не пояснює, як удалося знайти щоденник.

Дивіться також:

1986: останнє інтерв'ю гауляйтера України Еріха Коха. ВІДЕО

Гітлер уживав кокаїн і купував лімузини. ФОТО

Інститут нацпам'яті видав комікс про убивство нациста. СКАНИ

Українські остарбайтери у Третьому рейху. Скільки їх було?

Віллі Вірзінґ - гестапівський ліквідатор ОУН

З могили батьків Гітлера прибрали надгробок. ФОТО

1945: Як судили нацистів у Нюрнберзі. ВІДЕО

Останній вартовий Гітлера: "Я ні про що не жалкую"

Інші матеріали за темою "Нацизм"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.