Пам'ятник морякам-дніпровцям "відновили" у неповному вигляді

На Рибальському острові "відкрили" демонтований з Поштової площі пам’ятник морякам Дніпровської флотилії. Його поновили у неповному вигляді, невідомо куди зникла одна з фігур монумента – поранений моряк.

Про це повідомив народний депутат Олександр Бригинець, який був на відкритті.

"Влада, якщо їй потрібно, може спокійно демонтувати пам′ятник і заднім числом зробити дозвіл на перенесення його в інше місце, - згадав історію перенесення пам'ятника депутат. - Тому нехай повторить те саме із пам′ятником Леніну на Бесарабці".

В той же час, підкреслив Бригинець, якщо наполягати на своєму так потужно, як це робили ветерани, влада відступає:

"Ми з ветеранами-моряками добивалися перенесення цього монумента в парк на Рибальському острові, де вже встановлено військовий корабель-монітор "Желєзняков". Влада пропонувала для його перенесення інші місця, але ми наполягли на своєму".

Як відомо, під час реконструкції Поштової площі було знесено пам′ятник морякам Дніпровської флотилії, що загинули в часи Другої світової війни. Згодом влада заднім числом оформила дозвіл на демонтаж цього пам′ятника.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.