Спецпроект

Єврейський музей толерантності представить щоденники червоноармійців-євреїв

8 травня в Єврейському музеї та центрі толерантності в Москві відкривається виставка "Долі в роки Великої Вітчизняної війни: листи та спогади червоноармійців-євреїв".

Про це пише jewish.ru.

Виставка підготовлена ​​спільно з американським фондом Blavatnik Archive Foundation і триватиме до 9 червня.

В основі виставки - особисті щоденники, листи, фотографії воєнних років, спогади бійців Червоної Армії про свої переживання в роки війни: про довоєнне життя і фронтові будні, про загибель близьких і товаришів по зброї, про злочини нацистів, про страх смерті і героїзм, виявлений на фронті, про перемогу і нелегке повоєнне життя.

Фонд Blavatnik Archive Foundation веде інтенсивну роботу по створенню центрального джерела документальної інформації про участь радянських євреїв у ВВВ у лавах Червоної Армії і в партизанському русі. Підсумок цієї роботи - сотні фотографій і листів з фронту, особисті щоденники воєнного часу, 1100 інтерв'ю в десяти країнах, де жили до війни і живуть сьогодні колишні радянські євреї. Ці історії можна прочитати на сайті фонду www.blavatnikarchive.org.

У період виставки триває робота по збору матеріалів, що висвітлюють участь євреїв-ветеранів у ВВВ. Зустрічі з ветеранами та членами їх сімей будуть проходити на території музею.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.