У Львові суд знову дозволив серп, молот і свастику

Львівський окружний адмінсуд у вівторок зупинив дію ухвали Львівської міськради від 25 квітня "Про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території Львова".

Водночас суд розгляне справу по суті і винесе рішення на своєму засіданні 29 травня.

Окрім того, суд зупинив дію ухвали Львівської міськради від 25 квітня "Про оголошення 8 травня у Львові Днем скорботи і вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів та Другої світової війни" до розгляду справи по суті.

Попередньо прокуратура вимагала визнати незаконною і скасувати частину ухвали ЛМР, яка стосується вивішування державного прапора з траурними стрічками та приспущення прапора на державних установах, оскільки такі рішення належать виключно до повноважень Верховної Ради.

Однак на засіданні у вівторок представники прокуратури заявили про збільшення позовних вимог.

Згідно з інформацією, тепер вони вимагають визнати протиправною і скасувати всю ухвалу повністю, оскільки вона суперечить указу президента, який встановлює 22 червня Днем скорботи і вшанування жертв війни.

Голова Львівського антифашистського комітету Олександр Калинюк просив залучити його до участі у засіданні на стороні позивача, тому що, як він стверджував, ця ухвала ЛМР "буде порушувати його конституційні права".

Проте суддя Володимир Кравчук, який розглядав справу, заявив, що немає підстав вважати, що внаслідок цієї ухвали можуть порушитися інтереси Калинюка і відмовив йому у клопотанні. При цьому суддя дозволив Калинюку бути на засіданні глядачем.

Депутат ЛМР, голова комісії законності Любомир Мельничук під час засідання заявив, що в міській раді здивовані пропозицією прокуратури, яка вирішила оскаржувати ухвалу ЛМР щодо 8 травня.

"Весь цивілізований світ 8 травня відзначає День скорботи, і тільки в пострадянських країнах хочуть зробити свято", – сказав він.

У той же час Івано-Франківський окружний адмінсуд у вівторок також призупинив дію рішення сесії Івано-Франківської міськради від 25 квітня 2013 року "Про заборону розміщення символіки неіснуючих і невизнаних держав".

Згідно з інформацією, прокуратура звернулася з позовом до суду щодо зупинення дії та визнання незаконним рішення міськради про заборону розміщення символіки неіснуючих і невизнаних держав.

Розгляд адміністративної справи по суті призначено на 23 травня 2013 року.

Як відомо, Львівська та Івано-Франківська міськради визнали 9 травня Днем скорботи і заборонили символіку. Це вже третя спроба заборонити радянську і нацистську символіки, попередні спроби у 2011 і 2012 роках закінчувалися за аналогічним сценарієм - суд з подачі прокуратури.

У 2011 році також намагалися заборонити використання символіки, тоді у Львові відбулися зіткнення між прихильниками і супротивниками святкування Дня Перемоги. Сталася навіть перестрілка.

Дивіться також інші матеріали за темою "Символіка"

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.