У Києві і Дніпропетровську вшанують солдатів Червоної Армії та УПА

8 травня Спілка української молоді в Україні разом з усіма небайдужими людьми відзначатиме День пам’яті та єднання, що приурочений вшануванню полеглих у Другій світовій війні.

Саме 8 травня в європейських країнах віддають пошану загиблим воякам, повідомляє сайт ініціативи.

Виникнення цієї ініціативи зумовлене тим, що під час війни українці захищали свої домівки як у складі Червоної Армії, так і в Українській Повстанській Армії і дивізії "Галичина", тож актуальнішим за "танці на кістках" у чергову річницю світової перемоги над нацизмом є єднання у скорботі за загиблими.

Ті, хто воював, потребують нашої уваги та пам’яті. Активісти вирішили поєднати ці цінності і провести в містах Сходу та Центру України панахиди за померлими воїнами Другої світової.

Організатори: Спілка української молоді (СУМ)

Час і місце:

Київ:  вул. Інститутська, 1 (біля Жовтневого палацу), 8 травня, 13:00;

Дніпропетровськ: Хода від Європейської площі до парку Калініна, 8 травня, 16:00.

Контактна особа: Павло Подобєд, 093 725 67 45

Дні пам'яті та примирення — 8 травня і 9 травня присвячені пам'яті жертв Другої світової війни. Їх відзначають щороку, починаючи з 2005-го. Проголошені Генеральною Асамблеєю ООН в резолюції, приуроченій до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі.

Резолюція пропонує державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам'яті всіх жертв Другої світової війни.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.