Спецпроект

Музей Фрейда шукає гроші на реставрацію дивана психіатра

Музей Зігмунда Фрейда в Лондоні збирає кошти на реставрацію дивана з кабінету, де психіатр приймав пацієнтів. На відновлення реліквії необхідно 5 тисяч фунтів стерлінгів (7,7 тисячі доларів США).

Про це пише ria.ru.

Знаменитий диван є ровесником самого Фрейда, який народився в 1856 році. Його подарувала лікарю багата пацієнтка з Відня в 1890 році. У 1938 році Фрейд, рятуючись від нацистів, переїхав до Лондона і привіз з собою, як він говорив, цей "вкрай комфортний" диван. Він залишався в кабінеті Фрейда в будинку в лондонському районі Хемпстед і після смерті вченого. У будинку до 1982 року мешкала дочка психіатра Ганна, яка зберігала бібліотеку та особисті речі Фрейда, тепер там розташувався музей.

"Спадщину Фрейда важко переоцінити. Його ідеї та методи сформували сучасний світ. Багато людей приїжджають до музею зі свого роду паломництвом, і цей диван напряму асоціюється з Фрейдом", - сказав виконуючий обов'язки директора музею Доун Кемп.

За його словами, музей вже оголосив про початок збору пожертв на реставрацію дивана. Кемп сподівається, що бізнесмени і компанії не залишаться байдужими до проблеми збереження рідкісного експоната.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.