На меморіалі загиблим працівникам сталінських спецслужб змінять напис

Депутатська комісія щодо стану пам’яток культурної спадщини на території Рівненщини рекомендувала Рівненській облраді змінити надпис на пам'ятнику на перехресті дороги Рівне-Дубно-Луцьк Дубенського району.

Про це повідомляє "Четверта влада".

Наразі на пам'ятнику представниками ветеранських організацій СБУ та МВС самовільно закріплена табличка, образлива для жертв тоталітарного режиму, наголосив член комісії, депутат обласної ради Степан Молчан:

Текст таблички: "На цьому місці 26 червня 1941 року прийняли свій останній бій з німецько-фашистськими загарбниками бійці Червоної Армії, співробітники Дубенського райвідділу Народного комісаріату державної безпеки та райвідділу міліції".

Члени комісії, куди увійшли депутати обласної ради, представники громадськості та працівники обласного музею запропонували змінити цей напис на інший:

"Тут 25 червня 1941 року війна забрала людські життя, які є найбільшою цінністю. Пам’ятаючи про душі загиблих – живемо у мирі. Повернення людиновбивства неприпустиме".

Як відомо, у травні 2012 року працівники рівненського управління СБУ "з метою виховання у молоді поваги до подвигу" впорядкували радянський меморіал працівникам спецслужб, які в червні 1941-го року розстріляли в'язнів у Дубенській тюрмі, а потім потрапили в німецьку засідку.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.