Спецпроект

Радянський мобільник показали в музеї Владивостока

Музей історії телефонного зв'язку Примор'я після капітальної модернізації відкрився в п'ятницю у Владивостоці в будівлі, де понад 100 років тому почала роботу перша в місті телефонна станція.

Про це пише ria.ru.

"Музей існує вже 11 років, і за цей час у ньому зібрано більше 400 унікальних експонатів - це телефонні апарати, книги з номерами, а також фотодокументи та архівні матеріали про те, як розвивався зв'язок в Примор'ї", - розказав доглядач музею Борис Василькевич.

За його словами, серед раритетів - телефон фірми "Еріксон" 1903-го року, який випускали в дерев'яному корпусі. Ця модель була вже з циферблатом, на відміну від минулих, які працювали від магнето: потрібно було покрутити ручку, щоб з'явився струм. Після цього можна було дзвонити.

Телефон фірми "Еріксон" 1903-го року 

"У музеї з'явилася нова експозиція, присвячена стільниковим телефонам і пейджерам. Найцікавіший серед них - перший радянський мобільний телефон ЛК-1, який випускали в 60-х роках минулого століття. Він важить близько трьох кілограмів і може майже добу працювати без зміни батареї" , - сказав співрозмовник.

Він зазначив, що в планах підключити деякі музейні експонати до мережі, бо вони знаходяться в робочому стані. Серед таких раритетів - два апарати Морзе 30-х років, навіть зараз з них можна відправити повідомлення. Екскурсії в музеї будуть безкоштовними, але щоб потрапити туди необхідна попередня домовленість.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.