Перепоховають 600 людей, яких вважають жертвами НКВД. ОНОВЛЕНО

У с. Пшеничники (Тисменицький р-н, Івано-Франківська обл.) 9 травня перепоховають ексгумовані останки понад 600 осіб, убитих співробітниками Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) у 1939-1941 рр.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на "Інтерфакс".

"9 травня відбудеться, за ініціативою нашої обласної організації Всеукраїнського товариства "Меморіал", вшанування та перепоховання у селі Пшеничники Тисменицького району останків жертв НКВСтських масових репресій", - повідомив на сесії Івано-Франківської облради її голова Василь Скрипничук.

Він уточнив, що захід розпочнеться о 12:00.

Директор обласного комунального підприємства "Пам'ять", голова фракції ВО "Свобода" Василь Попович на сесії повідомив, що експертизу людських останків в Пшеничниках проводив незалежний судмедексперт.

"Є свідчення у тодішніх українських газетах за 40-ві роки. Коли прийшли німці, вони відкрили камери і камери були повністю завалені людським одягом. І знайшли там електричний стілець, який використовували. Тобто це ті люди, які жили в центральній частині міста, їх виселили і знищили через те, що тодішнім радянським, які зайшли у 1939 році, ніде було жити. І там, можливо, не тільки були українці. Але це люди, які знищені в той час", - розповів В.Попович.

Активісти Івано-Франківської облорганізації всеукраїнського товариства "Меморіал" імені Василя Стуса почали розкопки у Пшеничниках у 2010 році. На ексгумованих останки людських тіл немає вогнепальних поранень, і вони всі без одягу.

За даними "Меморіалу", це мешканці тодішнього Станіслава (нині - Івано-Франківськ), яких підрозділи НКВС знищили у 1939-1941 рр. Тіла захоронені досить недбало. Найменша глибина 20 см, найбільша - 70 см.

У кістках знаходять гаки, цвяхи і тому подібні речі. Пошуковці знаходять навіть окремі черепи, з чого роблять висновок, що людям відрубували голови.

Питання істориків викликає велика як для поховань НКВД площа могили і відсутність куль у людських останках.

Заступник голови ОДА Роман Іваницький, який очолює комісію з перепоховання, повідомив, що експерти з Івано-Франківського національного медичного університету вважають поховання під Пшеничниками поселенням трипільської культури.

"В програму дослідження були включені такі методи: мікробіологічний, анатомічний, механічний, морфологічний, рентгенографічний, мікроскопічний, мікрометричний, атомно-абсорбційна спектрофотометрія, - процитував чиновник експертів. - Кісткові рештки перебували в землі в різний період часу: одні  з них — декілька століть: не менше 500 років; окремі взірці — декілька тисячоліть".

Експерт-криміналіст Омелян Левицький, для якого поховання в Пшеничниках стало 68-ю експертизою масових поховань сталінських часів, так прокоментував висновки медиків: "Щодо Пшеничників, то зауважу лишень, що не знаю про випадки пломбування зубів трипільцям. Але припускаю".

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.